Школа системной соционики

«Практика — критерий истины»

Егліт І.М., Тумольська В.О., Абрамов С.Д.

Основні властивості та керуючі емоції функцій

Властивості функцій розділені на дві частини: смислову та енергетичну складові. Перераховано характеристики функцій і керуючі емоції відповідно до параметрів функцій.

Ключові слова: соціоніка, функції ІМ, властивості функцій, керуючі емоції, маркери, смислова складова функції, енергетична складова функції

В результаті тривалого спостереження і фіксації в протоколах діагностики реакцій функцій інформаційного метаболізму був зібраний матеріал, що дозволяє сформулювати основні характеристики функцій. Властивості функцій були розділені на дві складові: смислову та енергетичну. Смислова складова – це опис тих особливостей роботи функції, які відрізняють її від інших функцій і є її розпізнавальними маркерами. Дані особливості функціонування безпосередньо випливають з параметрів кожної функції. Енергетична складова – це ті керуючі емоції, які супроводжують інформаційний метаболізм функції. Енергетичні реакції сприймаються нами як емоції, що виникають в момент обробки інформації. Енергетична складова може бути помітна під час діагностики, але може протікати непомітно в психіці типованого. Неспостережувані зовні керуючі емоції були відстежені нами в процесі самоспостережень. Також сліди керуючих емоцій можна спостерігати в мовленні типованого. Керуючі емоції є обов'язковою складовою будь-якої інформаційної обробки. При природному функціонуванні психіки людина не в змозі змінити свої керуючі емоції (вона може тільки намагатися їх приховати від себе та інших), тому ці сигнали психіки можуть бути досить надійним індикатором функції.

Спостережувані реакції функцій являють собою сукупність усіх складових залежно від позиції в моделі. Наприклад, у ф.6 ми можемо спостерігати реакції маловимірності, нормативності, суперіду, виталу й обмежень знака (якщо функція має знак плюс). Відповідно, набір реакцій показує нам місце функції в моделі. Цей підхід покладено в основу методики діагностики ТІМу в Школі системної соціоніки.

Маловимірні функції


Основні маркери:

невпевненість
негнучкість
болючість
зацикленість

Смислова складова

Енергетична складова

Психологічна позиція - нижче

Одновимерність (ф.4, 5)

Опора на попередній досвід при спробі усвідомити, оцінити, зрозуміти нове, при прийнятті нового рішення.
Неможливість прирівняти себе до якоїсь фіксованої норми, шаблону, правила.
Знання норм, але невміння ними користуватися (невпевненість у правильному їх розумінні).
Використання замінників норм.
Відмова від загальноприйнятого.
Індивідуальність уявлення, відокремлення своєї індивідуальної думки, індивідуального сприйняття (використання тих засобів мови, які допомагають людині відокремити, позначити індивідуальність сприйняття).
Своєрідність (оригінальність) мислення, мислення не відповідає загальноприйнятим уявленням, не враховує їх.
Неадекватні (невідповідні очікуванням соціуму) рішення і вчинки.
Неадекватна самооцінка.
Дезорієнтація в оцінці ситуації.
Порада сприймається як негативна критика або напад.
Критерій оцінки – кількість витраченої енергії, сил.
Сугестивність. Відсутність критичності в оцінці інформації. Керованість.
Фіксація, прагнення зберігати незмінність становища.
Застрягання. Повторення раз за разом схожих реакцій, оцінок, рішень.
Прагнення «відрізати» частину інформації про світ, «відвернутися», часто пам'ять просто «стирає сліди» невдач.

Нормативність (ф.3, 6)

Послужливість.
Обов'язковість.
Правильність.
Прагнення відповідати вимогам соціуму (конформізм).
Тенденція дотримуватися загальних домовленостей (конвенціоналізм).
Затвердження негнучких постулатів, правил.
Використання штампів, стійких шаблонів у мисленні.
Узагальнення типу: будь-який, у кожного, для всіх, завжди, ніколи тощо, які за змістом відображають фіксовану, негнучку позицію.
Опора на:
- прислів'я, приказки, ідіоми, які відображають загальні стійкі уявлення,
- нормативні акти, правила, закони,
- довідкову літературу,
- одноманітне навчання,
- авторитетні джерела інформації, яким можна довіряти,
- забобони, звичаї.

Загальні ознаки маловимірності (ф.3,4,5,6)

Невпевненість у тому, що говорить, у своєму розумінні (маркерами можуть бути слова: мені здається, начебто, не знаю, не розумію, не дуже добре розбираюся тощо)
Невпевнена самооцінка за аспектом.
Небажання говорити на певну тему. Ухилення від відповіді на запитання.
Мало градацій. Сприйняття інформації без відтінків, нюансів, як чорно/біле, так/ні, правильно/не правильно, наявність крайнощів.
Присутність елемента фатальності, неминучості, яка виходить від суб'єктивності сприйняття.
Не може навести приклади.

 

Енерговитратність
Невпевненість
Відчай
Страх
Сором
Почуття приниженості
Відчуття безсилля
Відчуття психологічного болю
Душевна мука
Паніка
Почуття нікчемності
Почуття провини
Почуття образи
Жалість до себе
Бажання виправдатися
Страждання
Гидко
Побоювання мати неналежний вигляд в очах інших
Болючість очікування повторення невдалих досвідів
Розгубленість під час оцінювання нових ситуацій
Гарячковість думки та дій
Квапливість в опрацюванні неприємної інформації
Звуження психічного простору
Коливання картинки, як каламуть, тремтіння
Усе всередині перевертається
Усередині щось стискається
Схлопування
Підвисання
Розгубленість
Ступор
Стан, ніби вперся в стінку
Відчуття важкості
Відчуття внутрішнього бар'єру
Уникнення: не хочу цього чути/знати/бачити/відчувати тощо
Прагнення втекти
Обурення
Заперечення
Роздратування
 
 

 

 

Суперід (ф.5, 6)


Основні маркери:

поведінка «дитини»
неосвідома привабливість інформації
псіхологична позиція  - низька

Смислова складова

Енергетична складова

Психологічна позиція - нижче

Спрямованість: тяжіння

Сугестія
Вихваляння
Бравада (неадекватна самовпевненість)
Очікування похвали
Очікування позитивної оцінки
Прагнення продемонструвати свою компетентність

 

 

Позитивні реакції при отриманні (або передчутті отримання) очікуваного:

Задоволення
Піднесення
Натхнення
Легко
Весело
Радісно
Це моє!
Втягування
Дуже хочу це чути/знати/бачити/відчувати тощо
Захоплення
Інтерес
Цікавість
Надія
Очікування
Бажання
Нетерплячість
Розпирає, не можу стримуватися
У мене виходить!
Почуття гордості за себе

Негативні реакції за відсутності бажаного

Біль недосягнення бажаного
Прагнення утримати отримане
Страх втрати бажаного

а також (див. маломірні функції)

 

Багатовимірні функції


Основні маркери:

впевненість
спокій
легкість (відсутність напруги, енерговитратності)
гнучкість (широка допустимість)

Смислова складова

Енергетична складова

Психологічна позиція - на рівних і вище

Ситуативність - тривимірність (ф. 2, 7)

Відхід від негнучкої "правильності" нормативних функцій.
Вихід за рамки нормативності та врахування конкретної ситуації.
Наявність градацій, відтінків, нюансів між крайніми фіксованими полюсами норм.
Гнучкість і пристосованість до кожної нової ситуації (ф. 2).
Упевненість у своїх рішеннях, у власній самооцінці.
Немає жорсткої залежності від оцінки оточуючих.
Творчість, заснована на володінні нормами і здатності відійти від них, переосмислити з урахуванням ситуації (ф. 2).

Чотиривимірність (ф.1,8)

Усі ознаки ситуативності (див. ситуативність)
Динамічність сприйняття
Врахування часових змін
Точка оцінки - даний момент часу

Позитивна:

Повага
Самоповага
Схвалення
Гордість
Упевненість у собі
Задоволення
Піднесення
Натхнення
Насолода
Легко
Весело
Радісно
Інтерес
Цікавість
Очікування
Бажання
Передчуття
Урівноваженість
Заповзятливість
Жвавість
Цілеспрямованість
Енергійність
Незалежність
Ґрунтовність
Сила
Стійкість
Безпека
Цілісність
Почуття самодостатності

Негативна:

Гнів
Роздратування
Лють
Злість
Буркотливе невдоволення
Снобізм
Зневага
Обурення
Відраза
Зарозумілість
Гординя
Відчуття винятковості
Гордовитість
Перевага

Ід (ф.7, 8)

Смислова складова

Енергетична складова

Психологічна позиція - на рівних і вище

Стійкість (важко змінити) автоматичних програм реагування (ф.7)
Пристосованість програм до різних ситуацій для індивідуальної життєдіяльності
Моментальне реагування за відповідної життєвої необхідності
Байдужість
Пофігізм
Наплевательство
І так усе зрозуміло
Роздратування при вимушеному роздумі
Уявна розгубленість при формуванні думки

 

Ментал


Основні маркери:

соціальна спрямованість
присутність уваги
обдуманність

Смислова складова

Енергетична складова
Усвідомлені (обдумані) реакції: спостереження, відмічання, зауваження нового, міркування, роздуми.
Ставити запитання в процесі міркувань.
Використання в мовленні фраз: відзначаю, помічаю, спостерігаю, бачу одразу, впадає в око.
Опора і посилання на соціум.
Говорить не тільки про себе і від своєї особи, а й про особистостей, про людей загалом, від імені багатьох, вживає займенник "ми" замість "я".
Творчість, що є результатом обмірковування, роздумів, переосмислення.
Добре зберігається в пам'яті (Его).

Відповідно до розмірності функції

Вітал

Основні маркери:

Автоматизм
Індивідуальна спрямованість
Відсутність уваги

Смислова складова

Енергетична складова
Спонтанність, неконтрольованість, автоматизм, повторюваність реакцій.
Вказівка на звичайність, повторюваність, звичність.
Відсутність бажання думати, міркувати.
За необхідності обмірковування - переведення у функції Его.
Утруднена вербалізація.
Характерне "пригадування" того, що було (немає роздумів, міркувань по ходу спілкування).
Знижена концентрація уваги.
Можливість усвідомлення постфактум
Індивідуальна вибірковість інформації (для себе).
Думка соціуму може не цікавити.
Відокремлення свого індивідуального розуміння й оцінки, використання фраз "як на мене", "для мене", "це тільки моя думка" тощо.
Схильність до суб'єктивності точки зору, використання фраз "у кожного по-своєму (своє)", "це суб'єктивно" тощо.
Відмова від публічності.
 
Відчуття виштовхування
Стан пробивання крізь щось щільне і в'язке
Психічне заколисування (думки розповзаються)
Важко зосередитися

 

Додатково див. керуючі емоції - Іда і Суперіда

Знаки функцій

Основные свойства:

Якість – позитив/негатив
Масштаб – глобальність/локальність
Спрамованість – зовні/всередину

Смислова складова

Енергетична складова

Знак «мінус»

Функція орієнтується:
за якістю - у зоні позитиву і негативу,
за масштабом - у глобальності, загальному плані,

за спрямованістю - здійснює спрямованість назовні.

 
Відповідно до розмірності й тальності функції
Роздратування за необхідності деталізації, уникнення цього

Знак «плюс»

Функція орієнтується:
за якістю - у зоні позитиву,
за масштабом - у локальній зоні, у конкретиці, деталізації,
за спрямованістю - здійснює спрямованість всередину.

Обмеження, звуження зони компетентності.
Відрізання всього, що не входить у зону компетентності.
Відсутність орієнтації в області негативу.
Уникнення негативної зони.
Вибір тільки позитивної (за якістю) області.
Конкретизація, відхід у деталі.
Часто починає відповідь із прикладів, відсутність узагальнення.

У разі потрапляння в зону некомпетенції (зону мінуса) відчуваються болючі енергетичні реакції, як у маловимірних функцій (див. маловимірність).