Ключові слова : інтегральний тип інформаційного метаболізму, соціоніка, колектив, соціонічне тестування.

Проведено визначення інтегрального типу колективу на прикладі колективу середньої школи з використанням класичної психодіагностичної методики суб'єктивного шкалювання.

1. Вступ

Поняття про інтегральний тип інформаційного метаболізму (ІТІМ) вперше було введено в київській школі соціоніки [1, 2]. Інтегральний ТІМ розглядався як структура взаємодії спільності індивідів із зовнішнім (стосовно даної спільноти) світом. При цьому спільністю індивідів може бути будь-яка невипадкова (інтегрована) група людей, наприклад, сім'я, колектив, населення міста, народ.

Феномен існування інтегрального ТІМу знаходить безпосереднє підтвердження у наочних спостереженнях. Ці спостереження полягають, передусім, у тому, що називається менталітетом народу, який стає особливо помітним під час спілкування з представниками інших народів, зіставлення соціокультурних цінностей та стереотипів мислення людей різних національностей. Те саме спостерігається, якщо розглядати таку групу, як сім'я. Тут також можна побачити існування загальних стереотипів мислення, поведінкових патернів тощо. 

Таким чином, через об'єктивне існування інтегральної психіки виникає питання про шляхи визначення інтегрального ТІМу різних спільнот індивідів. Це питання вирішується по-різному у різних концептуальних підходах до розуміння соціоніки. Оскільки автор цієї статті дотримується концепції моделі ТІМу, розробленої  В. Д. Єрмаком  [4, 5], то весь подальший виклад буде побудований на її фундаменті.

Для коректного визначення інтегрального типу важливо розуміти, що ТІМ є структурою функціонування психіки при взаємодії носія психіки з навколишнім світом. При цьому форма взаємодії визначається конкретним сортом носія психіки: чи то окрема людина, діада, колектив чи народ.

Колектив складається з окремих індивідів, кожен із яких має свій ТІМ. Однак, інтегральний ТІМ визначається не перевагою в даному колективі членів з тим чи іншим ТІМом, а аспектною структурою завдання, що стоїть перед колективом. ІТІМ є своєрідною «маскою», комунікативною моделлю, яку людина «одягає», щоб відповідати спрямованості, системі цінностей, способу мислення та методам досягнення цілей колективу. Тому при ідентифікації інтегрального типу, заснованій на аналізі суб'єктивних відповідей членів колективу, потрібно враховувати, що інтегральний тип буде особливо яскраво проявлятися в діяльності індивіда, що задіює його самосвідомість як члена даного колективу.

2. Методика визначення інтегральних типів

У цій статті визначення інтегрального типу колективу ми пропонуємо використовувати класичну психодіагностичну методику суб'єктивного шкалювання [6]. Вона полягає в тому, що респонденту пропонується вибрати з двох протилежних понять, що знаходяться на різних полюсах шкали, те, яке він вважає найбільш підходящим до явища, що характеризується, і оцінити ступінь його вираженості в балах, наприклад:

(поганий) -3 -2 -1 0 1 2 3 (хороший)

Однією з переваг даної методики є те, що експериментатор отримує відповідь у вигляді бала, що піддається кількісній обробці.

Якості, що підлягають шкалюванню, мають містити інформацію, що дозволяє реконструювати тип інформаційного функціонування психіки. В основі таких питань міг би лежати дихотомічний поділ: раціональність-ірраціональність, екстраверсія-інтроверсія, етика-логіка, сенсорика-інтуїція. Проте, ми вважаємо за краще взяти за основу питання, які з'ясовують аспектний зміст діяльності, відповідно до восьми аспектів інформаційного потоку. Це пов'язано з тим принциповим моментом, що виходячи з концепції соціоніки, яку ми сповідуємо, ми вважаємо первинною структуру обробки інформаційних аспектів — модель «А». Шкали екстраверсії-інтроверсії та раціональності-ірраціональності випливають з неї як наслідки.

Таким чином, питання анкети повинні мати аспектне навантаження відповідно до восьми аспектів інформаційного потоку:

1. L - системна логіка,
2. P - ділова логіка,
3. S - сенсорика відчуттів,
4. F - вольова сенсорика,
5. R - етика відносин,
6. E - емоції,
7. Т - інтуїція часу,
8. I - інтуїція можливостей.

Враховуючи те, що анкета адресована члену колективу — людині, яка має свій власний ТІМ, закономірно виникає питання: як респондент сприйме питання анкети з урахуванням індивідуальних особливостей свого ТІМу, і чи можна взагалі щось виміряти таким чином?

У нашій робочій гіпотезі, яка обґрунтовує застосування методу суб'єктивного шкалювання до шкалювання інформаційних аспектів, ми виходимо з таких припущень.

Конкретна людина, хоч би яким був її ТІМ, об'єктивно перебуває зануреною в аспектне середовище колективу. Це аспектне середовище характеризується асиметрією прояву різних аспектів інформаційного потоку, найчастіше відповідної типу завдань, що вирішуються даним колективом. Дана асиметрія відображає інтегральний тип колективної психіки. Член колективу відчуває цю асиметрію, а його власний ТІМ визначає ступінь адекватності оцінки аспектної спеціалізації колективу. При цьому найбільш адекватні оцінки респондент буде давати за аспектами, що відповідають його багатовимірним функціям (розмірність не нижче ситуації). За аспектами, що відповідають нормативним функціям, респондент буде видавати оцінки з точки зору його розуміння соціальних норм, а найбільш неадекватні оцінки будуть даватися за аспектами, що відповідають одновимірним функціям респондента, в яких відображено лише його особистий досвід. Однак, навіть у разі одновимірності оцінок, відповіді містять цінну інформацію, оскільки одновимірний досвід теж корелює з об'єктивною проявленістю аспектів.

Ступінь адекватності оцінок, що залежить як від розмірності  відповідних функцій респондента, так і від реальної інформаційної наповненості його психіки, буде випадковим параметром, що впливає на розкид відповідей. Цей випадковий параметр можна врахувати шляхом статистичної обробки результатів опитування на досить великій вибірці респондентів.

Таким чином, ми висуваємо гіпотезу, що опитування, проведене на статистично достатній вибірці, дає достовірні відомості про інтегральний ТІМ.

2.1. Складання анкети

Розглянемо загальні питання складання анкети. По-перше, метод суб'єктивного шкалювання вважається однією з найскладніших діагностичних методик, оскільки респондент повинен не просто зафіксувати наявність/відсутність якогось фактора, а й висловити ступінь його прояву у чисельній формі. Тому анкета такого роду не повинна містити надто багато питань, щоб не викликати перевтому респондента. З іншого боку, питання анкети повинні мати аспектне навантаження на всі вісім аспектів інформаційного потоку. Для підвищення надійності було б непогано мати кілька питань щодо кожного аспекту.

При формулюванні питань потрібно враховувати ту важливу обставину, що питання щодо конкретного аспекту сприймається не окремою функцією, а цілим блоком [5, 7], якому належить ця функція. Тому й питання, що задаються за окремим аспектом, набувають «забарвлення» блоку і можуть бути проінтерпретовані не стільки з точки зору «чистого» аспекту, скільки з точки зору ідеології цілого блоку. Наприклад, термін «дисципліна» має яскраве логіко-сенсорне забарвлення (LF), тоді як термін «систематичність» має більше шансів бути сприйнятим як логіко-інтуїтивний (LI).

Зі сказаного видно, що ідеальним варіантом було б мати повний набір питань, що відповідають структурі всіх можливих блоків моделі.

Слід також особливо наголосити на необхідності ретельного підходу при аналізі аспектного навантаження питань з урахуванням контексту середовища, в якому проводиться анкетування та лексики опитуваного контингенту. Так, якщо опитування проводиться у школі, то анкети для педагогічного колективу та для учнів мають бути різними та написані мовою, зрозумілою кожному сорту респондентів, з урахуванням реалій їхнього оточення.

Як тільки анкету складено, потрібно подбати про інструкцію для респондента. Ця інструкція, звичайно, має максимально чітко вказувати процедуру відповіді. Але головний наголос слід зробити на тому, щоб інструкція допомогла респондентові зайняти правильну ментальну позицію: респондент повинен усвідомити себе (мислити та відчувати) як представник колективу, що ідентифікується. Очевидно, що чим успішніше буде досягнуто такої позиції, тим більше, репрезентативними будуть відповіді. І навпаки, респондент, який відповідатиме «від себе», повідомлятиме інформацію не про інтегральний, а про свій власний тип.

2.2. Обробка результатів та аналіз

Результатом проведеного опитування є анкети з прошкальованими факторами (аспектами). Шкальована відповідь є вихідною числовою величиною, тому до неї в повному обсязі можна застосувати апарат статистичної обробки та аналізу. Попередня обробка отриманих даних виконується за такою схемою:

1. Відповіді групуються за аспектом. При цьому має вийти вісім груп відповідей, які відповідають 8 аспектам інформаційного потоку.
2. По кожній групі підраховується середній бал та стандартне відхилення.
3. Результати відображаються у графічній чи іншій зручній для аналізу формі.

Далі слід приступити до аналізу даних та співвіднесення їх з моделлю функціонування одного з 16 ТІМів. Нам бачиться кілька напрямів аналізу.

I. Дихотомічний аналіз

Вісім аспектів інформаційного потоку групуються за дихотомічними парами: етика (E, R) - логіка (L, P), сенсорика (S, F) - інтуїція (Т, I). Далі розглядається домінування або усередненого аспекту етики, або усередненого аспекту логіки і робиться висновок про логічний/етичний ТІМ. Аналогічно проводиться аналіз сенсорності чи інтуїтивності ТІМу, що визначається. Домінування раціональності/ірраціональності можна визначити, якщо порівняти вираженість усереднених раціональних (L, R, E, P) аспектів з ірраціональними (Т, I, S, F). Екстраверсія або інтроверсія ТІМу, що визначається, виходить з порівняння домінування сутнісних (P, E, F, I) або ріляційних (L, R, S, Т) аспектів. При цьому ми використовуємо загальновідоме положення, що у екстравертів функція мислення сутнісна при ріляційній творчій функції, а в інтровертів - навпаки.

ІІ. Аналіз корелювання аспектної ситуації мірностей функцій моделі

При цьому середній бал, отриманий по кожному аспекту, розглядається як виразність цього аспекту в загальному інформаційному потоці. Далі передбачається, що така аспектна ситуація відповідає ТІМу, який може в ній найбільш адекватно орієнтуватися. Адекватність обробки інформації з аспекту співвідноситься з мірністю відповідної соціонічної функції.

Щоб виявити відповідність аспектного змісту ситуації якомусь ТІМу, ми обчислюємо коефіцієнт відповідності К за допомогою «маски ТІМу». «Маска» являє собою чисельне вираження розмірності відповідної функції. Так, якщо ми отримали аспектну ситуацію L, P, S, F, R, E, T, I, то коефіцієнт відповідності для ТІМу ІЛЕ матиме вигляд: К = 4I+3L+2F+R+S+2E+3T+4P. При такому підході квазітождики матимуть однаковий коефіцієнт відповідності, оскільки розмірності функцій, що обробляють однакові аспекти, у них однакові.

Остаточне виявлення ТІМу може бути зроблено на основі якісного аналізу.

ІІІ. Якісний аналіз

Як уже зазначалося, кожен аспект інформаційного потоку обробляється функцією моделі не окремо, а у зв'язку з іншою функцією, що стоїть у цьому блоці. Тому кожне поняття, кожне формулювання питання анкети має семантику (сенс) того чи іншого блоку. Виходячи з цього, при якісному аналізі, всі питання анкети а priori розбиваються за блочним принципом і аналізується не домінування аспекту, а домінування блоку. Два питання, в яких домінує певний аспект (наприклад, F), можуть отримати різну кількість балів залежно від домінування в кожному з них певного блоку (FR або FL).

Досвід ідентифікації ТІМу окремої людини показує, що питання, яке не відповідає аспектній структурі блоків ТІМу цієї людини, може бути не зрозумілим і не сприйнятим, хоча в ньому і домінує аспект, що відповідає багатовимірній функції даного ТІМу. Той самий ефект сприйняття аспектної семантики питання можна передбачати і в інтегрального ТІМу.

Відповідно до того, яку кількість балів отримують питання, що відповідають різним блокам, можна зробити припущення про блоки, характерні для даного інтегрального ТІМу. Таким чином, якісний аналіз дає додаткову важливу інформацію для ідентифікації.

2.3. Аналіз достовірності одержаних результатів

По-перше, важливим параметром, що характеризує надійність вимірюваних параметрів, може служити когерентність (узгодженість) відповідей респондентів, яка математично виражається як середньоквадратичне відхилення. Якщо середньоквадратичне відхилення невелике (у нашому випадку близько одного бала), то це свідчить про високу надійність результатів опитування.

Крім того, навіть якщо середньоквадратичне відхилення перевищує одиницю, результат може все-таки бути досить надійним. Щоб переконатися в цьому, потрібно проаналізувати частотний розподіл відповідей на питання анкети. При цьому корисно побудувати для кожного питання графіки, відклавши вздовж осі X бали відповіді, а вздовж осі Y — кількість респондентів, які вибрали у своїй відповіді відповідну кількість балів (мал. 1). Цей графік відображає розподіл частотної ймовірності відповідей.

Мал. 1

Якщо дане питання анкети дійсно вимірює якусь величину, то побудований графік буде за своєю формою наближатися до гауссової кривої [6, 8]. В ідеалі, при нескінченно великій кількості респондентів, він повинен мати форму, яка добре вписується в гаусову криву з максимумом, який приблизно відповідає істинному значенню вимірюваної величини. Дисперсія даної кривої тим більша, чим більший вплив випадкового фактора.

За меншої кількості відповідей ми, звичайно ж, не отримаємо хорошої гаусової кривої. У цьому випадку на достовірність вимірювання визначеного параметра має вказувати наявність єдиного максимуму в кривій. Наявність декількох виразних максимумів, швидше за все, свідчить про те, що питання було сприйнято двояко. Відсутність же вираженого максимуму взагалі говорить про те, що питання було не зрозуміле.

Отримані дані є дуже важливими для вдосконалення формулювань питань.

Кількість респондентів, достатню для статистичної достовірності результатів, можна оцінити, виходячи з міркувань, що, по-перше, в дослідженні має брати участь певна мінімальна кількість N респондентів кожного ТІМу. По-друге, це число можна оцінити виходячи із закону великих чисел, знаючи, що похибка вимірювань залежить приблизно обернено пропорційно квадратному кореню з N.

3. Результати пілотажного дослідження

Пілотажне дослідження за методикою визначення інтегрального ТІМу було проведено у Київській ЗОШ № 98. З цією метою було роздано 60 анкет, що містять такі поняття для шкалювання:

Інструкція респонденту мала такий вигляд:

Це дослідження має на меті усвідомити «психологічний портрет» школи очима педагогічного колективу. Для цього пропонується список із 16 пунктів, кожен з яких містить два протилежні поняття. Респонденту пропонується охарактеризувати загальну вираженість у атмосфері школи однієї чи другого з цих двох понять і обвести кружком ту цифру, величина якої відповідає виразності цієї характеристики.

Наприклад, пункт 1 містить два крайні поняття: «систематичність, відданість порядку» і «хаотичність, безсистемність у роботі». Щоб відповісти, респондент повинен представити в загальних рисах стиль шкільної роботи, вираженість у шкільній психологічній атмосфері того чи іншого полюса і обвести колом число, яке з точки зору респондента відповідає ступеню вираженості даного поняття. Так, якщо буде обведена двійка, яка стоїть ближче до поняття «хаотичність, безсистемність у роботі», то це означає, що на думку респондента стилю роботи школи більш притаманна хаотичність, ніж систематичність.

Прохання відповідати, орієнтуючись на власну думку.

Таким чином, роздана анкета містила 16 питань - 2 питання щодо кожного з восьми аспектів. Кожному питанню співвідносився домінуючий інформаційний аспект, і навіть найімовірніший блок інформаційної моделі.

В результаті, з розданих 60 анкет було повернено 13. Хоча такої кількості явно недостатньо для повноцінної статистичної обробки, я все ж таки спробував обрахувати та проаналізувати отримані дані.

Спочатку проводилася первинна статистична обробка, яка полягала в підрахунку суми, середнього бала та середньоквадратичного відхилення по кожному з питань. (Таблиця 1).

Для подальшого аналізу зручно скласти разом сирий бал, отриманий за відповідями на питання, що містять один і той самий домінуючий аспект. При цьому отримуємо:

L=33+17=50; S=15+18=33; R=15+22=37; Т=26-13=13;

P=30+29=59; F=22+7=29; E=10+23=33; I=3+4=7.

3.1. Дихотомічний аналіз

Зіставимо отриману вираженість аспектів за дихотомічною ознакою.

Зіставлення етики (R=37; Е=33) та логіки (L=50; Р=59) демонструє домінування в аспектній структурі логіки над етикою: L+P=109 > R+Е=70.

Порівняння сенсорики та інтуїції дає: S+F=62 > T+I=20. Т. е. сенсорика домінує над інтуїцією. Далі визначимо раціональність/ірраціональність інтегрального типу. Для цього потрібно порівняти сукупний раціональний бал (L+P+R+E) із сукупним ірраціональним (S+F+T+I). Отримуємо: L+P+R+E=179 > S+F+T+I=82, що свідчить про раціональність.

Те саме проробляємо за шкалою екстраверсія/інтроверсія. Для цього порівнюємо сукупний реляційний бал L+S+R+T із сукупним сутнісним P+F+E+I: L+S+R+T=133 > P+F+E+I=128. Оскільки реляційний  бал домінує над сутнісним, то з цього можна зробити висновок, що тип, який визначається, — інтроверт.

Зіставивши всі висновки, отримані за дихотомічними шкалами, приходимо до висновку, що шуканий інтегральний ТІМ є логіко-сенсорним інтровертом.

3.2. Аналіз за допомогою «аспектних масок»

Підійдемо до визначення ІТІМу з позиції мірностей функцій моделі. У попередньому розділі (п. 2.2) ми описали спосіб обчислення коефіцієнта відповідності аспектної ситуації ТІМ за допомогою так званої «маски ТІМу». Ця маска враховує вплив мірності функцій адекватність сприйняття інформації.

Сприйняття буде тим більш адекватним (повним), чим більша мірність відповідної функції. Як коефіцієнт адекватності можна взяти чисельний вираз мірності, тоді бал, який отримується по першій функції, множиться на 4; бал, отриманий за другою функцією множиться на 3 і т. д.

Згідно з результатами проведеного опитування, отримуємо такі коефіцієнти кореляції:

Такий підхід дає, у принципі, той самий результат, як і дихотомічний аналіз, оскільки він реєструє ту саму аспектну асиметрію інформаційного потоку, видно, що найбільший коефіцієнт відповідності виходить у логіко-сенсорних типів, оскільки в загальній аспектній структурі переважають логіка і сенсорика. Найменший коефіцієнт відповідності у етично-інтуїтивних типів.

Якісний аналіз отриманих експериментальних даних з урахуванням функціонування блоків не проводився, зважаючи на не зовсім вдале формулювання питань анкети з точки зору блокового смислового навантаження. Деякі з них були сформульовані так, що могли бути зрозумілими виходячи з різних блоків і тому дали б різні результати.

3.3. Аналіз достовірності отриманих даних

Для аналізу достовірності отриманих відповідей були побудовані гістограми частотного розподілу відповідей. При аналізі до уваги брався загальний вигляд перерозподілу відповідей за частотою, тобто форма отриманої огинаючої кривої. Слід зазначити, що в більшості випадків вона мала один яскраво виражений максимум, тобто респонденти відповідали більш-менш узгоджено. Однак, деякі питання сприймалися неоднозначно, про що свідчить наявність декількох максимумів. Є розподіли відповідей, в яких важко взагалі виділити будь-який максимум. Останньому може бути два пояснення:

1. Питання сформульоване незрозуміло, респонденту важко розібратися, зрозуміти його суть.
2. Питання валідне, але аспект, який підлягає шкалюванню в цьому питанні, припадає на маловимірну функцію інтегрального ТІМу, і тому є неадекватність його оцінки.

Довірчі інтервали, побудовані для кожного питання анкети, вийшли широкими: (перевищують кілька одиниць), що свідчить про недостатність вибірки респондентів.

4. Висновок

Описана в даній статті методика визначення інтегрального типу є спробою створити інструмент «суворого» визначення інтегрального типу колективу. Завданням роботи було не стільки створення готового до використання тесту, скільки перевірка можливості тестового визначення інтегрального типу. Автор повністю усвідомлює недоліки роботи, пов'язані з недостатньою вивіреністю аспектної семантики питань анкети та недостатньою кількістю респондентів.

Тим не менш, підбиваючи підсумки, можна відзначити, що запропонований метод визначення інтегрального ТІМу показав свою ефективність. Незважаючи на свої недоліки, він дозволив діагностувати ІТІМ школи – логіко-сенсорний інтроверт. Це збігається з висловлюваними раніше умоглядними припущеннями про інтегральний ТІМ установ системи освіти [9].

Методологічна складова запропонованої методики поділяється на дві основні частини: формулювання анкети та обробка результатів. Анкета формулюється з урахуванням особливостей колективу, тип якого визначається. Обробка результатів, по суті, є стандартною статистичною процедурою. Успіх анкетування, таким чином, залежатиме насамперед від ретельності формулювання питань. Сюди входить таке:

1. Потрібно ретельно вивіряти формулювання питань з урахуванням аспектного навантаження та з урахуванням блокової роботи моделі.
2. Лексика та мовні засоби, що вживаються в питаннях, повинні відповідати соціокультурному рівню респондентів.
3. Інструкція до анкети має стимулювати респондента відповідати з позиції члена колективу.
4. Різні полюси шкали мають бути однаково соціально схвалені, щоб не викликати спотворень соціального очікування.

За цією схемою можна будувати визначення інтегральних ТІМів інших (не шкільних) колективів.

Насамкінець автор висловлює подяку дирекції школи № 98, вчителям, які взяли участь в анкетуванні та всім, хто брав участь в обговоренні матеріалу статті.

Література

1. Букалов А. Ст.  Суспільство як психоінформаційна система. - Доповідь на II Всесоюзній конференції з соціоніки, Новосибірськ, 1989.
2. Гуленко В. В.  Типи людських культур. - Київ, 1989.
3. Букалов А. Ст.  Соціоніка та типи людських культур. // Соціоніка, ментологія та психологія особистості. - 1995. - № 1.
4. Єрмак В. Д.  Системи, системні засади, системний підхід.  - Київ, 1993 (Депонір. науково-техн. Звіт № 019 340 427 58).
5. Єрмак Ст. Д.  Основи теорії інформаційного метаболізму психіки (Основи соціоніки). Програмований підручник. Готується до друку.
6. Основи психодіагностики. За заг. ред.  А. р. Шмельова , Ростов-на-Дону, «Фенікс», 1994.
7. Augustinavičiūtė A.  Socion // Соціоніка, ментологія та психологія особистості. — 1996. — № 5. — С. 2–22.
8. Руніон Р.  Довідник із непараметричної статистики. - М.: «Фінанси та статистика», 1982.
9. Єрмак В. Д.  Приватне повідомлення.

Обговорення на форумі