У багатьох випадках діагностика ТІМ заснована на експертних методиках. Беручи до уваги суб'єктивність, властиву експертним методам, гостро постає питання можливості крос-перевірки результатів діагностики між різними експертами. Методика перевірки збіжності експертів-типувальників є необхідною складовою методики діагностики ТІМу.

У відомому експерименті СРТ-99, що проходив у Дніпропетровську (1999 р.), перевірялася збіжність кінцевого результату – версій ТІМу. Дана методика звіряння збіжності не була прив'язана до якогось конкретному теоретичному базису, тому збіжність могла бути показана лише на рівні кінцевого результату. Під величиною збіжності розумілося відношення кількості експертів, які «проголосували» за найпопулярнішу версію, до загальної кількості експертів, які типували даного випробуваного.[1]

Звичайно, для кожного теоретичного базису може бути створена своя методика перевірки збіжності результатів. У разі діагностики за параметричною моделлю, якою користується Школа системної соціоніки (ШСС), при визначенні ТІМу виявляються параметри кожної з 8 функцій моделі (в ідеальному випадку). Тим не менш, оскільки кожна функція моделі має унікальний набір параметрів, що складається з трьох елементів: розмірність, знак, тальність (вітальність/ментальність), то за достатньої кількості інформації та точного визначення всіх трьох параметрів якоїсь певної функції, можливе визначення ТІМ по цій одній функції. На практиці експерти визначають максимально можливу кількість параметрів (у методиці ШСС – список складається із 96 параметрів).            

Гіпотеза

За наявності відпрацьованої методики визначення ТІМу за параметрами функцій можливе звірення збіжності експертів не тільки за версією ТІМу, але й за окремими параметрами кожної функції.

При цьому як кількісний показник збіжності можна прийняти лінійний коефіцієнт кореляції між діагностичними списками параметрів, визначеними різними експертами.

На форумі Школи системної соціоніки у листопаді-грудні 2013 року було проведено звіряння збіжності між експертами усередині школи.

Під час проведення експерименту було поставлено такі  цели :

1. Відпрацювання методики підрахунку збіжності при діагностиці ТІМ за параметрами функцій (розмірність, знак, вітальність/ментальність).
2. Перевірка методики діагностики ШСС на збіжність за умов незалежності аналізу.
3. Звіряння збіжності з експертами ШСС учасників форуму, які самостійно вивчають методику.
4. Перевірка збіжності аналізу окремих фрагментів тексту певного автора однієї моделі ТІМа.

Проведення експерименту

Експеримент проводився  в штучно створених умовах , нівелюючих залежність експертів від мимовільного проектування аналізу на гіпотезу ТІМу, для цього були забезпечені:

1. ізольованість фрагментів тексту за аспектним змістом (кожен фрагмент тексту ніс певне аспектне навантаження, при цьому не було повноти інформації з усіх аспектів від кожного з типованих),
2. невідомість кількості типованих,
3. невідомість авторства текстів (фрагменти тексту були перемішані і типувальники не мали інформації про авторську приналежність кожного фрагмента).

Матеріалом для соціонічного аналізу послужили тексти відповідей на питання соціонічної анкети, взяті від п'яти типованих з різних соціонічних форумів. Підбір текстів здійснювався людиною, яка не брала участі в експерименті.

Відповіді п'ятьох типованих були поділені на 14 текстових фрагментів. Кожен фрагмент містив відповідь на один аспект інформації. Фрагменти були перемішані та видані для аналізу в два етапи. На кожному етапі було запропоновано для аналізу по 7 фрагментів з різних аспектів інформації за відсутності інформації про авторів, їх кількість та ТІМи.

В експерименті брали участь  3 експерти ШСС: Егліт І.М. – ЛСЕ, Тумольська В.О. - ЕІІ, Ральченко К.В. – ЛІІ та 9 учасників форуму, які побажали перевірити свою збіжність із експертами ШСС:

Dalila - ESI
SadKat – SEI
Eisebius – EIE
Singlewolf – ILE
Sevilia - ESE
Рыба – SEI
atlantidagorod – ESI
Elhant – LSE
Прокруст – ILI

Учасників форуму можна розділити на три групи за рівнем підготовки:

1. Індивідуальне навчання в експертів школи:
   Dalila
   Eisebius
   Рыба
   Elhant
    
2. Вивчають методику в загальному порядку - розбір навчальних текстів та подальша самостійна звірка із зразком розбору, виконаним експертами:
   atlantidagorod
   SadKat
   Sevilia
    
3. Самостійно вивчають методику (без постійної практики та контролю виконання вправ):
   Singlewolf 
   Прокруст

Терміни вивчення та практичного застосування методики ШСС учасниками:

Егліт І.М. - 19 років
Ральченко К.В. - 4,5 роки
Тумольська В.А. - 4 роки
Dalila - 3-4 вивчення методики, 1,5 діагностика
SadKat - 1 рік
Eisebius - 0,5 року
Singlewolf - 2 роки
Sevilia - 1,5 роки
Риба - 2,9 року, епізодично
atlantidagorod - 2,5 року
Elhant - 2,9 року,
Прокруст – «трохи, епізодично»

Аналіз фрагментів тексту  проводився незалежно. Кожен учасник мав проаналізувати тексти за методикою Школи системної соціоніки, а саме:

1. Визначити аспект інформації.
2. Визначити параметри обробки інформації: тальність, розмірність, знак.

Текст аналізували за допомогою програми Інформаційний аналіз (ІА). Програма формує протокол діагностики як текстового документа у форматі HTML. Протоколи від кожного з типувальників були вихідним матеріалом для звіряння збіжності типувальників.

Збіжність типувальників між собою

Для розрахунку збіжності використовувалися результати таблиці протоколу «Виявлені параметри функцій ІМ» - 96 параметрів, що відзначаються в програмі ІА (приклад таблиці):

Ця таблиця, представлена в лінійній формі, утворює список з 96 параметрів, який використовується для підрахунку лінійного коефіцієнта кореляції. Надалі називатимемо його  список параметрів (СП) .

В результаті аналізу всіх 14 фрагментів тексту кожного експерта ми отримали списки параметрів.

На основі отриманих даних було створено 2 еталони порівняння, стосовно яких розраховувався коефіцієнт кореляції:

1. перший еталон – СП від трьох експертів школи були приведені до середнього списку шляхом усереднення результатів по кожному з 96 параметрів;

2. другий еталон – СП всіх типувальників були приведені до середнього списку шляхом усереднення результатів по кожному з 96 параметрів.

Приклад усереднення (приведення до середнього списку) результатів аналізу трьох експертів:

Еталоном порівняння також може бути усереднений СП - результат аналізу декількох експертів, що мають найвищий коефіцієнт кореляції між собою. Для виявлення найбільш збіжних експертів створюється крос-кореляційна матриця, в яку вносяться результати взаємної кореляції між СП типувальників. Коефіцієнти кореляції розраховані за стандартною формулою в програмі Microsoft Excel.

Приклад:

Такий спосіб виявлення зразка порівняння підходить для збірних груп типувальників.

У нашому експерименті ми використовували в якості еталонів як групу експертів ШСС, так і усереднений результат всіх типувальників.

Після створення еталонних списків було розраховано лінійний коефіцієнт кореляції:

1. між еталонним (усередненим) списком трьох експертів і кожним типувальником;
2. між усередненим списком всіх учасників і кожним типувальником.

Результати для двох етапів такі.

Загальноприйнята класифікація кореляційних зв'язків за рівнем сили для розшифровки результату кореляції:

Збіжності незалежних фрагментів аналізу до моделі ТІМу

По кожному аналізованому уривку тексту робився висновок про місце функції моделі на основі певних параметрів. Результуючим вважався середній висновок трьох експертів щодо кожного уривку. У середній висновок по кожному уривку увійшли параметри функцій, визначені двома чи трьома експертами із трьох (більшістю). Результати трьох експертів з усіх 14 уривків були співвіднесені з номерами типованих, яким належали ці уривки.

Якщо модель А з розмірностями і знаками адекватно відображає об'єкт, що моделюється, то при високій кореляції типувальників між собою результати першого і другого етапів повинні були зійтися до однієї з моделей ТІМу для кожного типованого.

(Нагадаємо, що в кожному з двох етапів експерименту аналізувалися фрагменти тексту, що належать тим самим п'яти типованим)

Ми отримали такі результати:

Єдиний параметр, який не збігся з версією ТІМа – «суперід», II етап, типований №3 (у таблиці підкреслено). Всі інші параметри, зазначені у висновках двох етапів, не суперечать один одному і зводяться до однієї з 16 моделей ТІМу.

Інформації про висновок для типованого № 1 недостатньо для точної діагностики ТІМа. У таблиці вказано найбільш ймовірний ТІМ, обчислений в ІА.

Висновок

В результаті проведеного в ШСС експерименту зі збіжності були отримані такі результати [2]:

1. Було створено та відпрацьовано методику підрахунку збіжності при діагностиці окремих фрагментів тексту за параметричною моделлю. Дана методика дозволяє порівнювати не тільки кінцевий результат – гіпотезу ТІМу типованого, але і збіжність типувальників при оцінці окремих параметрів моделі. Така звірка корисна не тільки при звірці типувальників, але і при навчанні діагностиці ТІМу, коли учень може спостерігати свою збіжність з вчителями, вміння визначати кожен параметр функцій і відстежувати свої помилки в деталях.

2. Результати звіряння збіжності типувальників за умов незалежного аналізу показують сильну кореляцію (0,84 - 0,95). Така група типувальників може працювати і бути еталоном порівняння інших типувальників.

3. Результати звіряння учасників форуму з експертами ШСС показали в основному сильну (3 учасники) та середню (4 учасники) кореляцію. При цьому сильну кореляцію, на рівні експертів школи, показали учні ШСС, які навчаються в момент експерименту. На основі цих результатів можна зробити висновок про те, що методика діагностики ШСС є передаваною. При належній підготовці кілька експертів можуть спостерігати та інтерпретувати описані в методиці реалії схожим чином, що є важливим для методик, які спираються на суб'єктивну оцінку експертів. Досить високі результати збіжності у учасників, які не проходили навчання в ШСС, свідчать про те, що на форумі достатньо необхідних матеріалів для ефективної самопідготовки.

Відсутність кореляції з експертами у одного учасника нагадує, що хороший результат може бути отриманий тільки після належної підготовки експертів. А також про необхідність постійної звірки новачків з тими, хто освоїв методику діагностики.

4. Перевірка збіжності окремо проаналізованих фрагментів від кожного типованого до єдиної моделі показала, що модель А з розмірностями і знаками, покладена в основу методики діагностики ШСС, адекватно відображає дійсність. Така перевірка фактично є доказом існування феномену ТІМу.

Список литературы

1.  http://www.socio.dp.ua/newspaper/1999/metodika/#l1
2. Протоколи діагностики, таблиці кореляції викладені на форумі ШСС http://socionicasys.org/forum/viewtopic.php?f=68&t=5178&start=60 і відкриті для перевірки.