Спостерігаючи якесь явище, його можна вважати вивченим, якщо існує і опрацьовано три важливі компоненти:

1.Теоретична частина, яка задає концепцію, модель
2. Зв'язок цієї концепції з реально спостерігається життям
3. Достатнє практичне підтвердження теоретичних уявлень.

Тобто ми повинні розуміти:

1. що таке знак,
2. у нас повинна бути методика спостереження і виділення знаків
3. ми можемо перевірити на емпіричному матеріалі, наскільки наші ідеї працюють або не працюють.

В.Д. Єрмак висвітлив 1 аспект – теоретичний.

Моя частина доповіді – практичні спостереження.

Теоретична основа та відповіді на питання

1. Знак функції — це властивість функції, що характеризує зону компетенції функції з точки зору якості, дистанції, спрямованості та масштабу обробки інформації.

2. При отриманні інформації, промодульованої психікою людини, ми отримуємо інформацію за аспектом і сигнали модуляції цієї інформації. Сигналом модуляції є необхідність сприйняти її в певному знаку: масштабі, якості. Сигнал модуляції виходить від функції, яка обробила інформацію.

3. За основу взяті знаки в первинному трактуванні: поділ на правосторонність/лівосторонність

У цьому трактуванні було позначено 4 властивості знаків:

1) Якість – позитив/негатив
2) Масштаб – локальність/глобальність
3) Дистанція – ближня/далека
4) Спрямованість – зовні/всередині (не керованість: плавність – різкість, як було сказано в доповіді Гуленка В.В.  Плавність/різкість нами спостерігається як властивість знака мінус – «гойдалки», різкий розмах, і перехід від одного стану до іншого, наприклад, від мінуса до плюса в ЧЕ).

4. Нове, що внесено Єрмаком В.Д., і в результаті чого відпала необхідність у створенні нових моделей, щоб якось пояснити нестиковки – це область компетенції знаків:

Плюс входить в зону компетенції мінуса, мінус не входить в зону компетенції плюса.

Звідси випливають основні характерні прояви знаків:
Відмінна риса плюса – локальність, прагнення до занурення всередину, деталізації, конкретизації, обмеження.
Відмінна риса мінуса – відсутність обмеження, рух назовні, розширення, глобальність.

5. В інтертипних відносинах відбувається взаємодія функцій з урахуванням знаків:

1) З мінуса на мінус – досить повне розуміння.
2) З мінуса на плюс – сприйняття тільки плюсової інформації, мінус викликає дискомфорт, небажання сприймати цю інформацію, незгоду з нею, будь-яка форма відторгнення.
3) З плюса на мінус – вбирання плюса і  недостатність мінуса за масштабом.
4) З плюса на плюс – досить повне розуміння при збігу локальностей і можливе нерозуміння при частковому або повному незбігу локальностей.

Практика:

6. Для практичного виявлення знаків сформульовано Індикатори знаків.

Список індикатрів знаків

7. Мовне висловлювання - закінчене з боку змісту та інтонації мовне повідомлення.

Інформація про знак передається через:

• Побудову мовного висловлювання
• Смисловий зміст висловлювання:

- опис своїх реакцій, дій,
- опис своїх очікувань від інформації,
- опис свого світосприйняття,
- оцінка сприйманої інформації,
- самооцінка,
- загальний зміст міркувань типованого

У лінгвістиці виділяють інформативні та верифікативні мовленнєві висловлювання.
Функцією інформативних висловлювань є повідомлення – вони несуть нову інформацію.
Функція верифікативних висловлювань – оформити реакцію на думку співрозмовника (реального або уявного), тобто дати корекцію або верифікацію цієї думки.
При характеристиці висловлювань використовуються і поняття диктуму і модусу. Основна, змістовна інформація передається диктумом; оціночна, інтерпретуюча, що виражає ставлення мовця до даного судження – модусом.
Я вважаю, що верифікативні висловлювання і модус висловлювання містять інформацію про ТІМ, про те, який «процесор» обробив інформацію.

8. Приклади визначення індикаторів знака в мовних висловлюваннях:

Я не можу сваритися, не можу припиняти з кимось спілкування, навіть якщо воно для мене складне та неприємне. Я страждатиму, лаятиму себе за слабоволість, але стосунків не розірву і негативного відношення не покажу. (Плюс БЕ, ф.8)

Індикатор: некомпетенція у зоні мінуса, уникнення мінуса.
 

Індикатор: конкретизація.
 

Індикатор: орієнтація у сфері негативу.

9. У вітальному кільці знаки збігаються зі знаками у ментальному кільці по вертності.
З навігації у програмі ІА.
 

Результати дослідження за знаками функцій:

Проаналізовано 26 протоколів типування щодо закономірності розподілу знаків функцій у моделях певних ТІМів.
Зафіксовано 1143 фрагменти аналізу знаків.
З них збігаються з моделлю ТІМу – 1115 (97,6%), не збігаються з моделлю – 28 (2,4%).

Для запобігання залежності визначення ТІМу від знака у всіх протоколах були видалені позначки про знаки функцій, в результаті в усіх випадках ТІМ не змінився. Він був визначений програмою на підставі розмірності та вітальності/ментальності функції.

Таким чином, можна констатувати, що знак може вважатися феноменом, що впевнено спостерігається, в рамках парадигми ШСС. (97,6%)
Концепція знаків може бути використана у практичній роботі при діагностиці, рекомендаціях, прогнозуванні.

10. З урахуванням цієї системи знаки дуалів – різні, що створює деяку нестачу інформації в правому кільці та надлишок у лівому кільці, створюється необхідність виходу за рамки системи: за нестачею або від надлишку інформації, і дає можливість дуальній системі не бути замкнутою.

11. Особливі спостереження
1) Знаки у одновимірних функціях погано визначаються. Є спостереження, які показують, що одновимірні функції зі знаком мінус більш «лякливі», за плюсовими функціями люди більш безтурботні у новій ситуації.
2) Прояви мінуса (у властивості "якість"), якщо функція не володіє цим знаком – виглядають і відчуваються неадекватними. Для себе людина здійснює переведення управління в ту функцію, яка володіє мінусом, частіше в другу функцію цього макроаспекту. Наприклад, негативні відносини в негативні емоції і навпаки. У властивості "масштаб" людина зазвичай погано сприймає інформацію іншого масштабу. Вона для неї здається якоюсь «неправильною» (знаходить пояснення для себе, у чому вона «не така»): наприклад, для мінусової логіки плюсова – занадто вузька і конкретна, для плюсової логіки мінусова занадто абстрактна.
3) Властивість «якість» (позитив/негатив) відрізняється від властивості «масштаб» своїм полярним розподілом, а також тим, що у будь-якого ТІМу, у будь-якій функції є прагнення до плюсу, тобто до позитиву, за якістю. І є припущення, що людина може відмовитися від негативної властивості, тобто вона сама може керувати «чи користуватися» цією властивістю. Наприклад, людина може відмовитися від негативу в сенсориці - бруд, дискомфорт, і не користуватися цим мінусом, але не може відмовитися від сприйняття мінуса в масштабі БС. Те саме можна сказати і про логіку, про стосунки тощо. Таке враження, що ця двоїстість як би привнесена і не обов'язкова до виконання.