Школа системной соционики

«Практика — критерий истины»

Індикатори знаку функції

  1. Відхід від негативу за можливості орієнтуватися в зоні мінуса

Мінус
Функція "мінусова", якщо людина орієнтується в зоні "мінуса", може за необхідності зануритися в нього. Але віддає перевагу знаходженню в зоні "плюса"

Приклади:

Я не конфліктую з людьми насправді, якщо мені люди не цікаві й не важливі, я тримаюся від них подалі. У моєму оточенні я якось з усіма домовляюся, у мене всі адекватні.
Якщо Ви потрапляєте в ситуацію конфлікту? Хтось свариться, лається?
Я піду геть. Я не буду там перебувати. Я не буду намагатися їх помирити. Чому я маю брати участь у чужій сварці?
А у своїй?
Тягне іноді пособачитися. Але рідко, але ні з ким. Але в душі є таке. От іноді ось так от від душі, як кажуть німці, випустити свиню, пособачитися тягне. (Мінус БЕ, ф.1)

  1. Уникнення негативу за повної відсутності орієнтації в зоні мінуса

Плюс
Функція "плюсова", якщо людина не орієнтується в "мінусі". Вона уникає "мінуса", бо губиться в ньому, не знає, як реагувати на "мінус"

Приклади:

Негативні емоції... Ви знаєте, я не можу описати це, я просто знаю, що мені не вистачає якоїсь внутрішньої енергії в цей момент. Якщо мене хтось перекидає емоційно в негативний настрій, якщо комусь це вдається, то в такому настрої в мене різко падає моя працездатність, мені нічого не хочеться робити, у мене зникає воля до життя, зникає бажання взагалі жити. Хочеться лягти, закритися ковдрою і нічого не чути. Люди, які доставляють мені неприємні емоції, вони довго біля мене не тримаються. (Плюс ЧЕ, ф. 7)

Я не можу сваритися, не можу припиняти з кимось спілкування, навіть якщо воно для мене складне і неприємне. Я буду страждати, буду себе сварити за слабовільність, але стосунків не розірву і негативного ставлення не покажу. (Плюс БЕ, ф.8)

Людям властиво занурюватися в роздуми в деякі періоди їхнього життя. Коли не вистачає сил і бажання щось змінювати, коли немає радості від того, чим ти займаєшся. Це стан апатії, в'язкий як болото. Він засмоктує в себе і забирає бажання, забирає все, навіть надію. У ньому можна сумувати вічно, оскільки час теж перестає хвилювати. Існують такі смутки, з яких народжуються великі твори, це нормально. Однак апатія, про яку я говорю, після себе залишить лише висушене тіло, забере душу. Як чорна діра. Лише помітивши її наближення, я всіма силами вириватимуся з її лап, потрібно зробити все, щоб не потрапити туди. Ні-ко-коли. Але ж деякі живуть у цьому вакуумі, і їм начебто навіть нормально там живеться. Смакують свою жалюгідність. Мені цього не треба, дякую. Утримаюся, мабуть. (Плюс ЧЕ, ф.2)

  1. Починає відповідь із прикладів, немає узагальнення

Плюс

Приклади:

Що таке від загального до часткового, що таке від часткового до загального? Наведіть приклади.
Наприклад, для електротранспорту необхідні джерела живлення, тобто нерозумно чекати тролейбус на зупинці, де немає тролеїв.
Ну, і якщо на вашій зупинці є дроти - то тут ходить електротранспорт (Плюс БЛ, ф.1)

Що таке ієрархія систем? Наведіть приклади?
Щодо ієрархії систем, мені здається, простіше спочатку навести приклад, бо дати визначення досить складно) Сонячна система->сузір'я->галактика->галактичне скупчення->Всесвіт. Або ж можна спуститися в мікросвіт. Будь-який предмет складається з молекул, які пов'язані між собою за посередництвом молекулярних зв'язків у кристалічну решітку (якщо предмет металевий, звісно). Самі молекули складаються з атомів. Атом це електронейтральна система ядра і електрона або електронів на орбіті. Ядро теж своєю чергою складається з протонів і нейтронів, які складаються з кварків. Дуже гарний приклад, як мені здається. (Плюс БЛ, ф.2, СЛЕ)

  1. Конкретизація, відхід у деталі

Плюс

Приклади:

Якщо людина готова вислухати і дати конструктивну відповідь на конкретне запитання, то можна говорити про її професіоналізм. Якщо ухилятиметься від відповіді або говоритиме якісь абстрактні фрази, намагатиметься навести мені якісь інші явні переваги цього продукту, то я їй уже не довіряю, мені потрібно отримати відповідь на конкретне запитання. (Плюс ЧЛ, ф.1)

Простір... життєвий, ось що таке особистий простір легко, що таке просто простір теж, а ось життєвий... Не замислювався... Напевно, це все те, що оточує людину, з чим вона взаємодіє тим чи іншим чином. Сюди належить і фізичний простір, крісло, робочий стіл, будинок, робоче місце, автомобіль... сюди ж належать друзі, родичі, приятелі, сім'я, сюди можна віднести і її захоплення, хобі... та все що завгодно, що має для конкретної людини якийсь сенс. (Плюс ЧС, ф.6)

...мої друзі... відзначають у мені такі риси, як щирість, відвертість, оптимізм, своєрідний погляд на речі.
А в чому своєрідність твого погляду на життя?
Не на життя - на речі! Ну, я так розумію, вони мають на увазі, що я речі під якимось своєрідним кутом бачу, можу порадити, як викрутитися з тієї чи іншої ситуації, розклад нібито дати.
А що ти розумієш під словом "речі"?
Погляд на життя - це щось більш глобальне, на речі - більш конкретне. Ну, життя - це ніби поле взаємодії речей. (Плюс ЧІ, ф.1)

  1. Локальність, обмеження, звуження сфери компетенції

Плюс
Вітал,
якщо людина стверджує тільки своє індивідуальне розуміння

Приклади:

Що таке життєвий простір?
Ви знаєте, у мене, напевно, такого поняття як життєвий простір у великому, широкому сенсі, немає.
У мене є моя квартира, я стежу за тим, щоб вона була в досить комфортному стані. Там акуратно все, чисто, прибрано завжди...
Приїхавши в якесь місто, я насамперед дбаю про те, щоб було створено мою особисту життєву інфраструктуру: щоб у мене завжди з собою були документи, гроші... ну власне все, бо решту можна придбати. Я дбаю на місці, щоб у мене був телефон, щоб був транспортний засіб і щоб було місце переночувати. Тобто приїхавши, я забезпечую собі мінімальну структуру життєзабезпечення. У будь-якому місті я купую "сімку", шукаю місце, де можна переночувати, і шукаю, які транспортні засоби вигідніші, припустімо, якщо я частіше приїжджаю в якесь місто і мені якийсь таксист, припустімо, приємний, я записую його телефонний номер і потім уже з ним спілкуюся. Тобто інфраструктура створюється відповідно до ситуації. Але назвати це життєвим простором я не можу. Назвати Київ своїм життєвим простором я не можу. Хоча ось у Харкові я почуваюся як удома.
У квартирі в друга, у якого зупиняюся у Харкові, є коробочка з приладдям. Можна сказати, що в цій квартирі є свій особистий простір. (Плюс ЧС, ф.2)

Надмірні емоції проявляти не припустимо. Емоції, які привертають підвищену увагу оточуючих проявляти не варто. (Плюс ЧЕ, ф.3)

Усілякі сюсюкання і застосування зменшувально-пестливих імен (на кшталт: Юлічка, Сашенька, сонечко, кошенятко, зая) у спілкуванні - це явно не моє. Сама не вживаю, і від багатьох не хотіла б чути таке на свою адресу (особливо малознайомих, незрозумілих усяких мужиків, та й від подруг теж, ееее... якось воно не йде....). (Вітал ЧЕ ф.7)

Негативним емоціям, горю або печалі, завжди співчуваю, але вважаю за краще просто мовчати, видом показуючи, що співчуваю. І мене іноді трохи коробить, коли люди щось починають говорити. Хоча я розумію, що вони так висловлюють своє співчуття, але особисто мені це здається якимось неприродним. За принципом "ну що толку від слів". Хоча, може, я й не права. (Вітал БЕ ф.7)

Якщо під шаблоном мати на увазі фото моделей і просто моделей, то не знаю, наскільки вони підходять під шаблон краси - я вічно знайду в них якісь вади. Є в мене одногрупниця - модель. Я б, звісно, не сказала, що вона прям така красуня - там і кола під очима, помітні за кілометр (її фотографії навіть фотошоп не може виправити - кола все одно видно), і волосся сухувате, вії рідкуваті, тіло таке собі - бачила я й трохи кращі.
А теперішня мода на анорексичних моделей - це ж кошмар! Я взагалі-то не купую всіляких жіночих журналів, але один раз проглянула мигцем у супермаркеті. Так це ж страх! Дівчата-моделі а-ля скелет. І це еталон краси? У мої уявлення він не вписується! (Вітал БС, ф.8)

  1. Спрямованість всередину області

Плюс

Приклади:

Що ти будеш робити, щоб відстоювати або розширювати свій життєвий простір?
Нічого. Тому що це неможливо в даних умовах мого життя.
А які є способи розширення цього простору?
Не знаю
А захисти?
У мене єдиний захист - це емоційний - це закритися. Єдиний мій простір - це я і ось якийсь відрізок навколо мене, це єдине, що в мене є. І його зберегти я можу тільки емоційно. Якщо я не хочу, щоб зі мною говорили, спілкувалися, не хочу сприймати того, що мені кажуть, то я просто відгороджуся від цього. Воно або до мене взагалі не дійде, наштовхнеться на стінку, або увійде і вийде, не затримуючись.
Але в мене є виділене для мене місце, але ніколи не було, щоб щось належало особисто мені, хоча б частина шафи, частина тумбочки.
А це важливо?
Дуже важливо. Мені важливо, щоб це було моє, щоб я знала, що речі лежать ось тут, і ніхто не буде там ритися, шукати щось, переривати, і, прийшовши в черговий раз, я чогось не знайду на місці. (Плюс ЧС, ф.2)

  1. Вибір тільки позитивної (за якістю) області

Плюс

Приклади:

Який емоційний стан для Вас звичайний?
Спокійний, доброзичливий, зосереджений. Оптимістичний, позитивно налаштований. (Плюс ЧЕ, ф.3)

Проаналізував, як я проявляю емоції в компаніях із близькими мені людьми. Рідко негативні емоції застосовую, позитивні набагато частіше, не люблю вантажити людей, більше люблю запалювати в них гарний настрій. Якщо настрій поганий, то буває що проявляю їх, але в компаніях зазвичай відновлююся і все добре. (Плюс ЧЕ, ф.1)

Трохи задумався над цим. Виявляється, у мене не виникає навіть думок про якісь там "негативні якості" своїх друзів. От немає цих якостей і все.
Частково, напевно, тому, що люди, які ці самі "негативні якості" проявляють, просто не потрапляють мені в друзі. "Фейс-контроль" не проходять.
Але цікавіше те, що мені просто не думається в таких категоріях (пошуку негативних якостей).
Навіть приклад є - колись у школі (клас, напевно, 6-7) твір писали, треба було "з усіх боків" описати свого друга, до того ж зазначалося, що треба описати і позитивні, і негативні сторони. Так мені потім друг казав - "ну я в тебе якийсь надто ідеальний вийшов, єдине, що можу трохи полінуватися". І вчителька теж якось так сприйняла. Але я ж насправді так бачив (Плюс ЧІ, ф.6)

Які є стратегії нападу? Чи можете Ви їх застосувати? Коли напад виправданий? Чи вважаєте за можливе зайняти чужу територію і коли?
Стратегії нападу... Коли я прочитала таке запитання в такій анкеті, я думала, що від мене потрібні якісь назви. Ось. Стратегії нападу: залякування, а потім удар; там, не знаю, агресивний прояв себе, потім удар. Тобто можна психологічно нападати також, я просто не зовсім розумію, що мається на увазі під стратегіями нападу. (Плюс ЧС ф.1, СЕЕ)

"По суті, я і застосовую стратегії нападу, але це якщо того вимагає ситуація."
Могли б навести приклади таких ситуацій?
Блін, це важко виявляється!... Не знаю, мені важко про стратегії говорити. - Адже це щось методичне і планомірне. А я не можу розписувати, я дію за ситуацією. А! І ситуації в голову лізуть тільки як загальна фраза... загальний образ. Захист своїх кордонів і способу мислення! Убийте, нічого в голову іншого не лізе. (Плюс ЧС ф.1, СЕЕ)

  1. Відсутність орієнтації в царині негативу

Плюс

Приклади:

Опишу реальну ситуацію зі свого шкільного життя, коли я намагався свідомо ненавидіти свого однокласника. Справа була десь у сьомому класі. Був у мене однокласник, який мені був не симпатичний. Тобто явно не подобався. Не пам'ятаю, чому, може, у нас був черговий конфлікт у цей час, але я вважав за необхідне "зненавидіти" його трошки в той момент, коли вчителька викликала його до дошки. Ось стоїть він біля дошки - добре видно, неприємний весь такий. Я намагаюся здобути у своїй душі погане ставлення до нього, тобто відчути у всій глибині, наскільки він мені неприємний, і раптом на превеликий свій подив помічаю, що не виходить. Усе начебто складається як треба: і неприємний він мені, і хочеться якось душу відвести і таке інше, але не можу я ось так активно ненавидіти, і все тут. Максимум що я зміг - це відчути відстороненість і дистанціювання від нього.

Я тут перечитую фантастичну повість Станіслава Лема "Повернення із зірок". Там описується, як у майбутньому люди винайшли щеплення проти агресії. Його роблять дітям - і далі впродовж усього життя вони не можуть навіть помислити про акт агресії щодо людей або тварин (ссавців тобто) Тобто така думка викликає фізичну відразу. Напевно, внутрішнє відчуття від необхідності бути в поганих стосунках приблизно схоже на це. Це так зливається з єством, що між "не хоче" і "не може" практично немає різниці. (Плюс БЕ, ф.1)

  1. Відмова від публічності, не демонструється людям

Плюсова функція відмовляється від вираження мінуса, тому що людина сама не орієнтується в цій царині
Вітал

Приклади:

І ще я б спостерігала два прояви: для себе і для соціуму. Вони, як мені здається, відрізняються. Наприклад, для себе я перебуваю скоріше в нейтральному стані і, можливо, похмурому (серйозному), і відчуваю межу опускання, за яку не можна заходити, бо інакше, розумію, що це стане некерованим і витягнути себе буде важко. Я буквально відстежую, щойно з'являються ознаки такого мінуса, то прагну відразу якось підвищити тонус, частіше цікавою справою, відволіктися треба, не допускаю думки, які призводять до мінуса. Іноді музика підніме тонус, але я її спеціально не використовую, просто так іноді виходить, і я відзначаю, що допомогла.
На людях я змінююся однозначно, тут певний піднесений настрій просто зобов'язаний бути: посмішка на обличчі. Причому все це не штучно, все відбувається природно. При близьких людях це не відбувається так явно, там можна тримати тонус нижче, але якщо на мене уважно дивляться, я помічаю, що відразу в мене на обличчі з'являється посмішка, як знак: усе ОК. За незнайомих, які прийшли до тебе в гості, або ти в гостях, усмішка - так чи інакше з'явиться. Потрібно показувати всім гарний настрій. Це святе.
Поридати-поплакати - це в моєму розумінні поганий стан. Краще в нього не потрапляти. Тільки в крайньому разі, якщо тебе вже рве, і ти нічого не можеш із цим зробити. До того ж буду стримувати себе навіть наодинці з собою. На людях узагалі - табу. Це має бути щось надзвичайне, якщо я всіх послала і плачу. (Плюс ЧЕ, ф.3)

Я загалом депресію намагаюся не проявляти зовні, взагалі намагаюся не показувати, що мені погано, особливо на далекій дистанції. Не люблю, коли мені співчувають або, гірше того, жаліють. Є зворотний зв'язок - розповів людині про свої неприємності - вона висловлює мені співчуття, теж засмучується - загальна атмосфера стає похмурою і сумною - мені ще гірше. Тож проблемами й бідами не ділюся, поки взагалі не стане нестерпно. Через це схильний навіть у важких ситуаціях поводитися так, ніби зі мною нічого не сталося. (Вітал ЧЕ, ф.7)

  1. Охорона, захист локальної зони

Плюс

Приклади:

Життєвий простір. Одразу думка: мій дім, але це не все, не менш важливе це - особистий простір, тобто простір навколо мене (що більший, то кращий). У мене якось не дуже взаємодіють поняття "життєвий простір" і "коло спілкування". Життєвий простір недоторканний. Стороннім вхід заборонено. Здебільшого так. Ну, в гості я можу, звісно, запросити, але це ж у гості. Але так що б я комусь дала можливість вторгнутися в мій життєвий простір? Ні. Ось, наприклад, я погано не переношу сторонніх у будинку (особливо тривалий час) - відчуваю дискомфорт, тому рідко когось запрошую.
Був колись час, що я з батьками жила в одній кімнаті. Начебто нормально було. Але все одно хотілося мати свою територію. Я, звісно, і тоді охороняла свою територію: не давала займати моє ліжко, письмовий стіл. З мамою було нормально в цьому плані - вона поважала право на територію. Це тато якось не дуже усвідомлював де чия територія. І я не могла висловити йому своє невдоволення, тому що відразу ж будуть наслідки, про які я б ще й пошкодувала.
Потім я стала жити у своїй кімнаті. Ну що я можу сказати - це чудово. Я б не проти і цілим будинком володіти. А взагалі, добре бути господинею самій собі. Якщо до життєвого простору зарахувати речі, що належать мені, то можна і про речі поміркувати. Не люблю давати комусь свої речі. Знаєте, є люди, які погано розуміють, що річ чужа і не погано б було запитати дозволу, перш ніж узяти.
Реальна ситуація. Подружка прийшла до мене додому. Поки я сходила на кухню і повернулася назад у кімнату, вона вже встигла схопити диск, що лежить у столі (!). Чесно кажучи, я була страшенно зла, коли побачила. Але нічого не сказала. Тільки подивилася на неї (начебто навіть якось зовсім швидкоплинно подивилася). І вона мені каже: Все! Кладу на місце, інакше ти з'їси мене своїм поглядом... Цікаво, що подібне трапляється не вперше. Мабуть, за моїм поглядом дуже помітно, те, що я не сказала в голос. Хоча я можу і прямим текстом заявити: "не бери мій телефон!" або там "не заходь у мою кімнату!". Намагаюся стримувати себе до певної міри, щоб не подумали, що я страшна власниця. (Плюс ЧС ф.1, СЕЕ)

Якщо, припустімо, мені потрібно допомогти своєму близькому і для цього перетнути все місто, а грошей у кишені ні копійки, я як завгодно, за допомогою чого чи кого завгодно (чи то попутнім транспортом, чи то прохання грошей на вулиці, чи то в метро прохання безплатно проїхати) допоможу. Я справді, якщо це екстрено і не потребує зволікань допоможу. Якщо треба прихистити в себе знайомого, якому поки що ніде жити, я, якщо не в себе, то у своїх знайомих попрошу, щоб він пожив тощо. Тобто в екстрених ситуаціях на мене можна розраховувати - я натисну на кого завгодно, але доб'юся. Для себе я таке роблю, але рідше, і щоб я таке зробила, мене треба розлютити, штовхнути тобто - але якщо штовхнули, то полетіла і всі побачили. (Плюс ЧС ф.1, СЕЕ)

Коли напад виправданий?
Напад виправданий, якщо він є захистом. Це вже, напевно, тактика нападу, за контрастом зі стратегією. От коли я була класі в шостому, то дізналася, що мій брат (на 2 роки молодший) пішов за школу битися. Прибігла туди, і побачила, що хлопець із класу його б'є. Це жах такий був, просто дивитися було неможливо, у мене моментально включилася реакція. Я підбігла, відтягла цього хлопця, сама йому наподдала як слід і брата увела. (Плюс ЧС ф.6, ЕІЕ)

  1. Орієнтація в царині негативу

Мінус

Приклади:

Ви не боїтеся посваритися?
Ні.
А чому?
Вони мені не потрібні насправді. Мене не цікавлять люди настільки, я від них не залежу. Я крім свого сина в принципі нікого не люблю... А решта людей мені не настільки важливі. Ну, образився і образився, твоя справа, твої проблеми. Мене це не стосується. (Мінус БЕ, ф.1)

Сама своє негативне ставлення постараюся приховати, якщо мене не доведуть. Хоча кажуть, у мене і так на обличчі буде написано. Можу ненавидіти когось. Погано можу ставитися довго, навіть рік і більше, а потім притупляється. Або подразник пропадає, або на новий увага переключається. (Мінус БЕ, ф.2)

До Вас хтось виявляє явно негативне ставлення. Ваша реакція? Чи можете самі висловити (показати, проявити) людині своє негативне ставлення до неї? Якщо так, то як? Чи можете довго погано ставитися до людини? Чи прощаєте Ви образи?
Якщо незаслужено, то реакція теж піде негативна, швидше за все. Так, можу висловити, зазвичай невербально, своє ставлення, причому, найімовірніше, так і буде. Як? По-різному, можу ігнорувати, можу дивитися презирливо, можу в'їдливо, можу хамити, можу взагалі сильно грубити або вдарити, але для цього серйозний привід потрібен. З приводу довго - залежить від причини образи і від подальших дій кривдника. Так прощаю, але треба постаратися, щоб я пробачив. Зазвичай образа минає досить скоро, але вона змінюється презирством або байдужістю. (Мінус БЕ, ф.7)

Або ось ще про сильні емоції. Я почуваюся по-справжньому живою тільки після таких "емоційних гойдалок", коли сильні негативні емоції змінюються не менш сильними позитивними, причому останніми мають бути саме позитивні емоції. Навіть якщо остання емоція не дуже яскрава, то вона позитивна. Загалом увесь кайф від цих емоційних гойдалок у тому, що на контрасті з негативними емоціями позитивні ще яскравішими і кращими здаються. Ось тільки тому і мирюся з негативними емоціями. А от якщо позитивних емоцій немає, то можна і в депресії зависнути. (Мінус ЧЕ, ф.1)

  1. Узагальнення є і є конкретизація

Мінус

Приклади:

Добре складалися, я б сказала, стосунки в процесі спілкування видозмінювалися в напрямку поліпшення. Боюся, я неправильно розумію запитання, бо не знаю чим доповнити чи конкретизувати його. Загалом ні з ким не посварилася, нікого не ображала, поводилася добре. (Мінус БЕ, ф.5)

Кілька слів про полігамію. Я вживаю цей термін не стільки у фізичному плані, скільки в узагальненні всього спектра стосунків між чоловіком і жінкою. Це може бути не тільки секс, але так само і звичайні романтичні побачення. (Мінус БЕ, ф.7)

  1. Мінімалізм

Мінус

Приклади:

Як Ви створюєте затишок і комфорт?
О, я люблю затишок і комфорт. Я створюю вільний простір і намагаюся не перевантажувати його багатьма деталями. (Мінус БС, ф.2)

Подумалося. Але ж я ідеальним комфортом теж вважаю фактично "голі стіни". Сидиш у кімнаті й думаєш - ось це б викинути нафіг, і це викинути, і взагалі половину всього під три чорти викинути, а іншу половину колись теж викинути, і буде красаааа. (Мінус БС, ф.2)

  1. Глобальність мислення. Абстрактне мислення

Мінус та/або перша функція

Приклади:

Немає дороги, ані царської, ані жодної іншої, яка з необхідністю веде від "даної" безлічі конкретних фактів до якогось загального закону. Те, що ми називаємо "законами" - це просто гіпотези, або припущення, які завжди утворюють частину деякої більшої системи теорій (власне кажучи, всього нашого горизонту очікувань) і які, відтак, неможливо перевіряти окремо. Прогрес науки полягає в пробах, в усуненні помилок і в подальших пробах, керованих досвідом, набутим під час попередніх проб і помилок. Жодну теорію ніколи не можна вважати абсолютно надійною; будь-яка теорія може стати проблематичною, хоч би наскільки добре підкріпленою вона не здавалася зараз. Жодна наукова теорія не є священною і недоторканною, що стоїть вище критики. Це часто забували, особливо в минулому столітті, коли на нас справляли таке враження справді чудові підкріплення деяких механічних теорій, які часто повторювалися і справді справляли таке враження, що ці теорії врешті-решт стали вважатися безсумнівно істинними. Бурхливий розвиток фізики в нашому столітті навчив нас краще в цьому розбиратися, і ми тепер побачили, що завдання вченого - піддавати свою теорію все новим і новим перевіркам, і що жодну теорію не можна оголошувати остаточною. Перевірка полягає в тому, що беруть теорію, яка підлягає перевірці, і комбінують її зі всілякими видами початкових умов, а також з іншими теоріями, а потім зіставляють отримані передбачення з дійсністю. Якщо це призводить до обманутих очікувань, до спростувань, то нам доводиться перебудовувати нашу теорію. (Мінус БЛ, ф.1)

На мою думку, весь розвиток людства, всі досягнення і чудеса нашого світу - це все амбіції, реалізовані або не до кінця, або просто спроби їх реалізувати, але все це амбіції. Коли з'являється людина, яка відчуває в собі силу змінити щось, при цьому не в дрібних масштабах, а глобально, ось це і є амбіції. (Мінус БІ, ф.2)

А очевидне - неймовірне. Гнучка тема. Наприклад паркан - це очевидне, а от велика китайська стіна - це неймовірне. Вода в каструлі - це теж очевидне, а шалений об'єм океану, або якщо зайти далі - нескінченність космосу - це неймовірне. Вчитися в школі - це очевидне, а стати великим світу цього - це неймовірне. АЛЕ!!! Неймовірне, не означає неможливе!!! Просто ці два поняття відрізняються масштабами і ймовірністю настання події. (Мінус БІ, ф.2)

Не просто "людські переконання змінюються", а "науково доводиться" хибність і невірність попередніх переконань, хоч би якими сильними і поширеними вони були...
Тобто це свідчить про те, що навіть невірне і хибне переконання може бути дуже поширеним і опановувати уми переважної більшості людей. І з усією завзятістю поширюватися...
Адже істина - вона не в уже наявних до цього моменту знаннях. І не в тих, які можна було б дізнатися в майбутньому.
Істина - абсолютна і не залежна від того, відома вона чи ні. Вона існує в незалежності від суб'єкта, який її намагається пізнати.
"The Truth is outside our reality and the Reality it's just our imagination". Це говорить про те, що як би ми не прагнули пізнати "Істину", те, що ми пізнали - лише наша уява того, що може бути істиною. Але насправді - істиною може й не бути... А все те, що ми пізнали - може виявитися помилковим. (ЧІ, ф.1, глобальність базової функції)

  1. Спрямованість назовні

Мінус

Приклади:

Чи вважаєте можливим зайняти чужу територію і коли?
Тільки в разі виконання якихось своїх цілей (тобто захоплення не для захоплення, а для плацдарму до чогось третього)
Які методи силової боротьби найефективніші і в яких ситуаціях?
Та різні методи залежно від ситуації.
Іноді треба врізати і бігти, а іноді втекти і врізати..., а іноді врізати, а потім ще разок врізати, щоб уже точно не наздогнав.
Які є стратегії нападу? Чи можете Ви їх застосувати? Коли напад виправданий?
Найкраща стратегія - розвідка боєм, відволікаючий маневр на іншому фланзі та основний удар у розвідане місце (Мінус ЧС, ф.2)

Як Ви можете змусити себе та інших? Якими методами? Натиснути вмієте? Якщо так, то, як це відбувається?
Себе зазвичай змушую словами: ти зобов'язаний це зробити. Хоч би що там було, але зробити. Через не хочу і не можу. Якщо взявся за справу, то доведи її до кінця. Природно, що не завжди це виходить. Та й не завжди це треба. Але загалом так.
На інших зазвичай підвищую голос, наближаюся впритул до людини, можу накричати як слід. Можу, звісно, і стукнути, але я собі цього не дозволяю. Вважаю, що це прояв слабкості. До того ж у мене таке відчуття, що якщо почну розпускати руки, то я почну, як завжди, виконувати завдання на всі 100%: добити.
Але негативні емоції якось треба випускати. Тому можу кинути в бік предмет який-небудь. Або стіл перевернути.
А так, загалом, усе якось у комплексі виходить. І голос, і жести, і міміка обличчя, і слова. Усе це сприймається людиною, як наїзд і тиск (Мінус ЧС, ф.1)

  1. Починає оцінку інформації від мінуса (від негативу, від глобального масштабу)

Мінус

Приклади:

Все має бути ідеальним! Фасон, колір мені пасує, модель сидить точно по мені (не обтягує, і не збирається в складки), всі мої достоїнства підкреслені, а недоліки сховані, загальне враження - гарно, елегантно (навіть недбалість має бути елегантною), частіше стримано, обов'язково оригінально (це не завжди тотожне "обов'язково модно"). Одяг не повинен сковувати рухів, колотися або вимагати постійної уваги (поправляти, підтягувати тощо). (Мінус БС, ф.2)

Светрик пасує до волосся, але не пасує до кольору обличчя, якби обличчя було біле, виглядало б краще, загальне враження - не дуже, було б краще, якби вона вибрала собі якісь червоні або жовті відтінки.
Я, коли на людині бачу, то про себе зазначу, що кольори не пасують, бачу, личить їй цей відтінок чи ні. Наприклад, я написала червоні або жовті, але вони теж же різні бувають.
Вона одягається більш екстравагантно, ніж я. Деякі речі в неї мені зовсім не подобаються, я б їх не одягла - волани, жабо, гола спина... мені це не подобається... Сумки в неї, на мій смак, замалі, я віддаю перевагу тому, щоб у сумку могла покласти ще й книжку та якийсь фрукт, але величезні сумки теж не люблю. Є у неї кілька хороших костюмів, а деякі мені здаються надто строкатими, багато чого зайвого на них. Ну і, звісно, колірна гама одягу в нас різна, наприклад, у неї улюблений колір червоний, він їй пасує, а я червоний не люблю, це не мій колір. Вона носить дуже багато біжутерії, великі навушники, а мені все це не подобається, я віддаю перевагу просто ланцюжку, і сережки якісь маленькі, я люблю срібло. Коротше, я люблю більш зручний одяг, класичний стиль... Але, загалом, мені подобається, як вона одягається, це її стиль, це їй личить.
Мені подобається, як у неї обставлена квартира, але на мій смак дуже багато непотрібних брязкалець. (Мінус БС, ф.2)


Наприклад, на роботі вимагаю логічність і послідовність у роботі. У суперечці, якщо помічу нелогічність у висловлюваннях, то скажу про це. Не люблю, коли щось пояснюють хаотично, і якщо не зрозумію, то так і скажу, що нічого не зрозуміла, щоб іще раз пояснили, або запитань купу почну ставити.
Не люблю непослідовність у вчинках, коли говорять одне, а роблять зовсім інше. (Мінус БЛ, ф.7, + раціональність)

Я озираюся по сторонах і страждаю. Я не бачу краси, я бачу розруху, сміттєві баки, папірці, пакуночки, засохлі рослини, скрізь бички від цигарок, відсутність бордюрів, траву, яка повзе на залишки тротуару, який зрідка латають, бур'яни, витоптані стежки газонами, заплювану жуйками плитку, розписані стіни, заліплені оголошеннями стіни, стовпи, неполивані газони, відсутність лавочок, відсутність урн... я бачу суцільну розруху. Мої очі постійно нишпорять по всіх цих "красотах", і чутливість поступово притупляється. Як у людей, які весь час слухають гучну музику, втрачається слух, так у мене втрачається чутливість, іноді мені здається, що вже не зможу нічим захоплюватися, настільки отупіла.
На перехресті стоїмо, чекаємо сигналу світлофора, раптом згадую про Присутність і включаюся сенсорно у світ. Мене шарахнуло таким смородом, що тут же вимкнула всі "приймалки". Ви не уявляєте, яким повітрям ми дихаємо. А я не уявляла, що так відключаю свої сенсори, щоб "виживати". (Мінус БС, ф.2)

У чому полягає послідовність викладу?
Немає відхилень від предмета обговорення, немає всіляких "ліричних відступів" на сто сторінок, немає порушень часового континууму (виняток - коли спершу розповідається основна суть, підсумок, а потім уже йде пояснення, чому, чому і як так вийшло). (Мінус БЛ, ф.5)

 

 

Индикаторы знака функции

«Уход от негатива».

Возможен по двум причинам:

  • функция «плюсовая» и человек не ориентируется в «минусе». Он уходит от «минуса», потому что теряется в нем, не знает, как реагировать на «минус»;
  • функция «минусовая», но человек не хочет находиться в «минусе», потому что ему так удобнее. Он может ориентироваться в «минусе», но выбирает плюс.

Желательно проверить оба пункта, сравнив с другими ответами по данному аспекту. При этом необходимо учитывать все свойства знака: качество, дистанцию, направленность, масштабность. При уходе из минуса по качеству, возможно, сохраняется минус в дистанции, в масштабе, в направленности.

Например, если человек не хочет проявлять негативных отношений (качество), но рассматривает отношения на дальней дистанции, вообще отношения, а не конкретные отношения с конкретным человеком, то БЭ при этом имеет знак «минус». Чтобы убедиться в этом, задайте другие вопросы о негативных отношениях (создайте иную ситуацию), чтобы выявить ориентацию в «минусе» и по свойству — «качество».

45

Уход от негатива при возможности ориентироваться в зоне минуса

 

Минус

Функция «минусовая», но человек не хочет находиться в «минусе», потому что ему  так удобнее. Он может ориентироваться в «минусе», но выбирает плюс.

46

Избегание негатива при полном отсутствии ориентации в зоне минуса

Плюс

Функция «плюсовая» и человек не ориентируется в «минусе». Он избегает «минуса», потому что теряется в нем, не знает, как реагировать на «минус».

47

Начинает ответ с примеров, нет обобщения

Плюс

48

Конкретизация, уход в детали

Плюс

49

Локальность

Ограничение

Сужение области компетенции

 

Плюс

Витал, если идет утверждение только своего индивидуального понимания

50

Направленность вовнутрь области

Плюс

51

Выбор только позитивной (по качеству) области

Плюс

52

Отсутствие ориентации в области негатива

Плюс

53

Отказ от публичности, не демонстрирую людям

Плюсовая функция отказывается от выражения минуса, потому что в этом человек сам не ориентируется.

Витал

54

Охрана, защита локальной зоны

Плюс

55

Ориентация в области негатива

Минус

56

Обобщение  есть и есть конкретизация

Минус

57

Минимализм, упрощение

Минус

58

Глобальность мышления,

Абстрактное мышление

Минус

и/или первая функция

59

Направленность вовне

Минус

60

Начинает оценку информации от минуса (от негатива, от глобального масштаба)

Минус


Дополнительно читайте

  1. Эглит И. М. Определение соционического типа (подробнее и с многочисленными примерами)
  2. ТЕСТЫ НА ОПРЕДЕЛЕНИЕ ЗНАКОВ ФУНКЦИЙ
  3. Программа Справочник индикаторов