Що таке системна соціоніка?
Соціоніка - це молода наука, що вивчає інформаційний бік життєдіяльності або, як ще кажуть, "інформаційний метаболізм".
Для того щоб отримати наочне розуміння, що таке інформаційний метаболізм, розглянемо, а що ж узагалі являє собою інформація.
Якщо ми подивимося на матеріальний світ, то зможемо виділити дві форми існування матерії: неживу і живу. Жива матерія відрізняється від косної насамперед тим, що якою б не була форма життя, вона, на відміну від косної матерії, поводиться цілеспрямовано. На відміну від нерухомого каменю, навіть мох, який здається нерухомим і росте на цьому камені, перебуває в постійному розвитку. Він росте, він виконує завдання виживання, завдання пристосування до навколишнього середовища.
Таким чином, узагальнивши, можна сказати, що у всього живого є якась мета. Наявність мети передбачає і наявність механізму її досягнення.
Психіка та інформація
Приймемо як гіпотезу, що є якийсь механізм цілеспрямованого існування живого організму, який назвемо "психікою". Роль психіки - в узгодженні життєдіяльності організму з навколишнім середовищем для досягнення завдання або мети, що стоїть перед організмом. Зараз ми не будемо детально зупинятися на тому, що це за мета і хто її поставив, на даному етапі нам важливо те, що вона існує, інакше не було б існування у формі життя.
Отже, психіка займається тим, що узгоджує діяльність організму з навколишнім середовищем. Міра такого узгодження називається інформацією. Коли узгодження немає, організм не може орієнтуватися і, отже, не може виконувати своє призначення. Чим якісніше інформаційне життя організму, тим успішніше він може існувати.
Цю теорію нескладно зрозуміти з погляду нашого повсякденного досвіду. Так, щохвилини ми отримуємо величезний масив даних про навколишній світ. Ми розуміємо на побутовому рівні наскільки важливо бути добре поінформованим. Інформація дає нам змогу функціонувати в житті, і що краще ми поінформовані, то більші наші шанси на досягнення наших цілей.
Соціоніка вивчає те, як психіка обробляє і реагує на інформацію, тобто максимально узагальнюючи можна сказати, що предмет соціоніки - інформаційна взаємодія. На максимально абстрактному рівні - це інформаційна взаємодія між елементами систем - одиницями, зайнятими цілеспрямованою життєдіяльністю.
Моделювання - інструмент соціоніки
Інструментом дослідження інформаційної взаємодії в соціоніці є моделювання.
Модель - це схема реального об'єкта, яка схематично пояснює, як функціонує цей об'єкт. Модель можна розуміти як деяку спрощену формулу, якою можна замінити реальний об'єкт. Навіщо це потрібно? Саме для спрощення складного об'єкта, для того, щоб максимально виокремити властивості, які нас цікавлять, відкинути все те, що не стосується справи. Іншими словами, модель дає змогу обійти проблему складності реального об'єкта.
У нашому випадку об'єктом моделювання виступає психіка - механізм обробки інформації.
Як же можна змоделювати такий складний процес, як обробка інформації психікою? Для початку, давайте розглянемо інформацію більш детально і виділимо її складові.
Поділ інформації на аспекти
Шляхом спостережень, у соціоніці було вироблено таке розбиття інформації на складові (аспекти):
|
Макроскладова інформації |
Аспект |
Інформаційний зміст |
|---|---|---|
| Речовина (об'єкти) | Інформація про властивості об'єктів | Властивості та способи роботи над об'єктами |
| Інформація про співвідношення об'єктів | Структура, схема, класифікація об'єктів | |
| Енергетика | Інформація про енергетичні стани | Емоційні стани |
| Інформація про співвідношення енергетичних станів | Симпатії й антипатії, співчуття, стосунки | |
| Простір | Інформація про сутнісні властивості простору | Зони, кордони, території, вплив, влада, сила, силові впливи |
| Інформація про просторові співвідношення | Форма обрисів, зручність, комфорт, краса | |
| Час | Інформація про сутнісні прояви часу | Буття, існування, проявленість, можливість, сенс |
|
Інформація про часові співвідношення |
Послідовність подій, часова протяжність, своєчасність/несвоєчасність |
Досвід показує, що всі відомі нам явища (інформацію про ці явища) можна розкласти на вищевказані складові (аспекти).
Модель ТІМу
Соціонічна модель психіки складається з 8 функцій, кожна з яких обробляє один із зазначених 8 аспектів інформації. Таким чином, модель психіки цілком охоплює всі інформаційні аспекти, тобто будь-яку можливу інформацію.
Кожна функція виконує особливу роль у забезпеченні досягнення мети організмом (носієм психіки): деякі функції виконують роль орієнтування або управління. Інші функції виконують роль "робочих конячок". Кожну з функцій можна уподібнити інформаційному "процесору", який обробляє свій шматочок інформації.
Залежно від призначення функції, її обробка має свій характер. Властивості обробки інформації функцією називаються параметрами. Функція може мати такі параметри:
|
Група параметрів |
Параметр |
Пояснення |
|---|---|---|
| Розмірність обробки інформації | Розмірність "досвід" | Інформація обробляється тільки з урахуванням власного розуміння ("досвіду") функції |
| Розмірність «норма» | Інформація обробляється з урахуванням загальноприйнятого розуміння (норм) | |
| Розмірність «ситуація» | Інформація обробляється з урахуванням ситуації | |
| Розмірність «час» | Інформація обробляється з урахуванням зміни/розвитку/перенесення в часі | |
| Усвідомленість опрацювання інформації | Вітальне опрацювання | Інформацію обробляють автоматично, використовуючи напрацьовані шаблони, стосовно індивідуальних потреб |
| Ментальне опрацювання | Інформація обробляється усвідомлено, за необхідності вирішення нових завдань, узгоджується з потребами соціуму | |
| Якість і локальність обробки | Знак «плюс» | Локальне, окреме завдання, обмежене коло компетенції, орієнтація в якісно позитивній інформації |
| Знак «мінус» | Як локальна, так і глобальна зона компетенції, орієнтується як у позитивній, так і в негативній зоні |
Отже, загалом існує 16 ТІМів, кожен з яких опрацьовує різні аспекти інформації з різною глибиною (розмірністю) опрацювання, різною спрямованістю та якістю. Саме цим у соціоніці пояснюється відмінність індивідуальних здібностей людей.
Практичні застосування соціоніки
Які ж практичні застосування випливають із соціонічного підходу?
1. Особистісний розвиток
Соціоніка описує індивідуальний спосіб опрацювання інформації, своєрідну "спеціалізацію" психіки, з якої випливають професійні вподобання. Також модель вказує на точки інформаційного управління психікою, навколо яких зосереджуватимуться проблеми, страхи, перешкоди. Це знання може бути використане під час профорієнтації, під час розв'язання завдань особистісного розвитку.
2. Міжособистісні стосунки
Зважаючи на існування точок інформаційного управління та існування інформаційно-спеціалізованих типів психіки, випливає, що взаємодія з різними типами буде різною. Соціоніка дає інструмент для визначення характеру взаємодії між типами, вона може передбачити, які стосунки будуть комфортними, а які - конфліктними. Це може знайти застосування для вирішення завдань конфліктології, індивідуальної сумісності.
3. Комунікація
Одне з очевидних застосувань соціоніки - прогнозувати ефективність передачі інформації, ефективність комунікації. Соціоніка може допомогти формувати інформаційні повідомлення для привернення уваги, для активації одержувача інформації, точно так само можуть формуватися повідомлення для відторгнення або такі, що викликають опір.
4. Інше
Взагалі кажучи, соціонічний підхід через свою абстрактність може бути застосований до будь-яких об'єктів, що володіють індивідуальною або колективною психікою. Це дає змогу застосовувати ті самі підходи і методи для аналізу поведінки груп, націй, інших соціальних утворень. Відомі роботи з проективного типування об'єктів неживої природи, які можуть бути успішно застосовані для розв'язання завдань у психології праці та ергономіці.
Відмінність соціоніки від психології
Для дослідження відмінностей психіки в диференціальній психології застосовують типології, засновані на класифікаціях. В основу класифікацій беруться певні ознаки. Зазвичай усі ознаки описуються досить розмито, неточно, що й призводить до неоднозначності їхнього трактування та "розмивання" меж типів. Властивості різних типів беруть зі спостережень і узагальнень, тому можна сказати, що типології описують те, що вже спостерігалося раніше, але не можуть пояснити нові явища, тому не мають передбачувальної сили.
На відміну від типологічного підходу, соціоніка спирається на модель (тобто формулу) опрацювання інформації, і цю модель можна застосувати для передбачення нових властивостей, які раніше не спостерігалися. Також соціоніка оперує більш чітко визначеними поняттями аспектів, параметрів функцій і методикою їх визначення. Це дає змогу оперувати точнішим категоріальним апаратом і забезпечити більшу точність діагностики.
Сфера застосування соціоніки та обмеження
Соціоніка описує інформаційні феномени, тому сфера її застосування обмежується обробкою інформації та інформаційною взаємодією носіїв психіки. Соціоніка незастосовна до низки несоціонічних або загальносистемних феноменів. Так, наприклад, соціоніка не може визначити/пояснити цілей елементів системи. Також соціоніка не пояснює механізмів отримання інформації від органів чуття.
Наразі модель психіки досить проста і від неї не можна вимагати можливості передбачати складну та деталізовану поведінку індивіда. Але незважаючи на простоту, навіть така модель є плідним інструментом для роботи з інформаційними феноменами і багатим доробком для подальших досліджень.
Короткий огляд науки соціоніки можна прочитати також у статті В. Д. Єрмака.