Школа системной соционики

«Практика — критерий истины»

Ірина ЕГЛІТ

Соціонічний тип: ЛСЕ (штірліц).
Доктор філософії в галузі соціоніки
Закінчила Гродненський державний університет, філолог. Живу в Києві.

Про те, як я прийшла в соціоніку колись давно написала статтю в журнал «Соціон» (був такий). Було це в році... 1995. Я працювала в школі вчителем російської мови та зарубіжної літератури. У нашій школі з'явився новий психолог - Юля Росланкіна. Вона стала навчати старшокласників основ соціоніки. А ті, своєю чергою, стали вчитися "на кішках", чи то пак на вчителях, просто стали нас типувати.

Так і залучилася. У школі також організували зустрічі "дельти". Ці зустрічі перевернули все в моєму житті. Тоді я зрозуміла, точніше, відчула, що таке комфортні й душевні стосунки, побачила, що вони - не міф, не казка, що вони можливі в реальності. І втрачати таку знахідку я вже не хотіла.
Я потрапила на навчання до одного з київських метрів соціоніки - В. Д. Єрмака. Закінчила курси експертів соціоніки.

Разом з учнями Єрмака (Ю. В. Росланкіною, В. В. П'ятницьким) у середній школі провели надзвичайно цікавий соціонічний експеримент, який тривав цілий рік. Ми протипували цілу паралель старшокласників. Я перебудувала програму навчання літератури так, щоб можна було згрупувати, об'єднати хлопців у спільній діяльності, точніше, у спільному мисленні квадри. Тривала робота із соціальної реабілітації дітей, тобто ми давали їм відчути смак рідного мислення, смак бути самим собою, проявляти вільно своє Его. Ми давали їм поштовх до того, щоб вони вийшли з рамок Суперего. Результати цієї роботи описані в статті Из опыта работы по социальной реабилитации старшеклассников.

Сама можливість застосовувати якусь теорію практично надихнула мене. Тим паче застосовувати її можна було саме в тому напрямку, про який я мріяла. Система освіти в тому вигляді, в якому вона існує в нашій школі, мене категорично не влаштовує. Немає в ній людського компонента. Є розмови про індивідуальний підхід, але це тільки розмови, реальних рішень немає. Школа консервативна, неповоротка, перевантажує зайвими знаннями, навчання побудовано вкрай неоптимально. І найголовніше - немає поваги до дітей. Діти - це матеріал, який потрібно обстругати, відшліфувати, вихолостити, втовкмачити в них якісь факти. Соціоніка давала той базис, на підставі якого можна було докорінно змінити систему освіти. Реальність і ефективність індивідуального-соціонічного підходу я перевірила на практиці. Це можливо. Але ось систему освіти зрушити з місця - не знаю, хто подужає цього монстра.

Соціоніка змінила і моє особисте життя. У мене чоловік - дуал. Тож я на собі відчула, що таке різні соціонічні стосунки.

Теоретичне навчання, читання книжок, ніколи нікого не зробить соціоніком. Тільки практична робота, тільки реальний досвід дають справжні знання. Мій досвід накопичувався в процесі роботи в школі із застосуванням соціоніки, пізніше в процесі роботи у віртуальному просторі.
У 2005 році стала організатором сайту "Школа системної соціоніки". Я поставила собі завдання створити працюючу методику типування і, думаю, впоралася з нею. Результати спільної роботи показують як повторюваність, так і високу збіжність експертів. Наразі методика вже працює, і я впевнена, що вона буде продовжувати розвиватися, а наш інструмент буде все більш точним. Найголовніше, що вважаю важливим зробити в соціоніці - показати, що задає точність визначення ТИМу, як позбутися того, що вносить розпливчастість, незрозумілість, як "відокремити зерна від плевел". Вважаю, що мій ТІМ (ЛСЕ) прекрасно "заточений" для такої мети, тому вона мене і приваблює. І я буду неухильно йти в цьому напрямку.

Зараз (2010 р.) продовжую працювати на сайті, проводжу навчання основам соціоніки, навчаю експертів з діагностики ТІМу, проводжу діагностику ТІМу. Разом з іншими учасниками школи проводжу в міру можливості соціонічні дослідження, результати яких є в статтях соціонічних журналів. Цього року вийшла моя книга «Визначення соціонічного типу. Самонавчання від А до Я».

Рішенням міжнародної вченої ради При МІС від 24.11.2015 Егліт Ірині Марківні присуджено науковий ступінь доктора філософії в галузі соціоніки.

Статті