Віктор ПЯТНИЦЬКИЙ

Моє знайомство із соціонікою почалося як хобі. Подібно до багатьох причиною мого інтересу було бажання розібратися в собі, вирішити деякі психологічні проблеми. Соціоніка виглядала цікавою, з цієї точки зору, теорією, але розібратися в тому який я тип, використовуючи численні описи та тести-опитувальники, мені не вдавалося.

 

Завдяки щасливому збігу обставин я потрапив на вступний курс-школу з соціоніки, яку вів Володимир Давидович Єрмак. У міру того, як я слухав, в умі все розкладалося «по поличках» і до кінця курсу я був переконаний, що соціоніка працює і працює саме тому, що вона являє собою щось, що виходить за рамки звичних розмитих описів у дусі: «непримиренний до ворогів рейху, характер нордичний».

 

Основною перевагою соціоніки є її модельний підхід. У мене фізична освіта, а у фізиці моделювання є широко застосовуваним підходом, напевно, тому «технарю» простіше опанувати системну соціоніку, ніж гуманітарію. Хоча з математичної точки зору модель "А" дуже проста, вона побудована на дуже глибоких засадах існування розуму. Саме тому може закласти глибокий фундамент зовсім іншого, революційного способу дослідження психіки. Я переконаний, що саме такий підхід дасть можливість описати і виміряти розум подібно до того, як математика описує фізичні явища.

 

Соціоніка, звичайно ж не є панацеєю і не дає відповіді на всі питання, але чим більше я маю справу з соціонікою, тим більше дивуюся глибині та витонченості, і ефективності здавалося б такого простого підходу і такої простої моделі.

 

Я почав цю статтю з того, що моє захоплення соціонкою почалося як хобі. Багато в чому воно залишається хобі і донині. Зараз я намагаюся дати собі відповідь на два питання: чому серйозна соціоніка залишається незатребуваною і чому набуває поширення профанація соціоніки в дусі ворожінь на кавовій гущі та псевдопсихологічній демагогії. Іноді мені здається, що, можливо, ці явища мають і свої позитивні сторони. Адже для того, щоб володіти потужним засобом, потрібно мати і відповідну зрілість.

Виктор ПЯТНИЦКИЙ

Соционический тип: ЭИИ (достоевский).

Живет и работает в Киеве.

Начал изучать соционику в 1994 году. Закончил школу основ соционики и школу экспертов соционики под руководством В. Д. Ермака. Работая в СШ № 98 Киева, проводил программу соционической реабилитации старшеклассников. Принимал участие в создании сайта ШСС. Автор программы «Информационный анализ». Автор теории управляющих эмоций (УЭ) в соционике. Администратор сайта ШСС.

Магистр в области соционики.

Мое знакомство с соционикой началось как хобби. Подобно многим, причиной моего интереса было желание разобраться в себе, решить некоторые психологические проблемы. Соционика выглядела интересной, с этой точки зрения, теорией, но разобраться в том какой же я тип, используя многочисленные описания и тесты-опросники, мне не удавалось.

По счастливому стечению обстоятельств я попал на вводный курс-школу по соционике, которую вел Владимир Давидович Ермак. По мере того, как я слушал, в уме все раскладывалось «по полочкам» и к концу курса я был убежден, что соционика работает и работает именно потому, что она представляет собой нечто выходящее за рамки привычных размытых описаний в духе: «непримирим к врагам рейха, характер нордический».

Основным достоинством соционики является ее модельный подход. У меня физическое образование, а в физике моделирование является широко используемым подходом, наверное, поэтому «технарю» проще овладеть системной соционикой, чем гуманитарию. Хотя с математической точки зрения модель «А» очень проста, она построена на очень глубоких принципах существования разума. Именно поэтому она может заложить глубокий фундамент совершенно другого, революционного способа исследования психики. Я убежден, что именно такой подход даст возможность описать и измерить разум подобно тому, как математика описывает физические явления.

Соционика, конечно же не является панацеей и не дает ответов на все вопросы, но чем больше я имею дело с соционикой, тем больше поражаюсь глубине и изящности, и эффективности казалось бы такого простого подхода и такой простой модели.

Я начал эту статью с того, что мое увлечение соционкой началось как хобби. Во многом, оно остается хобби и по сей день. Сейчас я пытаюсь дать себе ответ на два вопроса: почему серьезная соционика остается невостребованной и почему получает распространение профанация соционики в духе гаданий на кофейной гуще и псевдопсихологической демагогии. Иногда мне кажется, что может быть, эти явления имеют и свои положительные стороны. Ведь для того, чтобы владеть мощным средством, нужно обладать и соответствующей зрелостью.

Статті

1. Росланкина Ю. В., Эглит И. М., Пятницкий В. В. Из опыта работы по социальной реабилитации старшеклассников
2. Пятницкий В. В. Пилотажное исследование по методике определения интегральных типов
3. Росланкина Ю. В., Пятницкий В. В. Некоторые соображения о феномене одномерности
4. Описание моделей ТИМ для сайта ШСС
5. Пятницкий В. В. О генетическом детерминизме в соционике
6. Эглит И. М., Пятницкий В. В. Исследование страхов в одномерных функциях
7. Эглит И. М., Пятницкий В. В. Трактовка некоторых странностей поведения человека с точки зрения модели А
8. Эглит И. М., Пятницкий В. В. Экспертная работа в соционике
9. Пятницкий В. В. Об управляющих эмоциях и модели ТИМ
10. Пятницкий В.В. Феномен 100-процентной точности типирования в соционике
11. Эглит. И.М., Пятницкий В.В. Оценка сходимости типировщиков при диагностике ТИМа по параметрической модели
12. Piatnitski V.V. What makes you NOT a socionist