Школа системной соционики

«Практика — критерий истины»

Інтегральний тип інформаційного метаболізму (ІТІМ) соцієтальної 1 психіки

Людству давно знайомий феномен антропоморфності («людиноподібності») деяких груп людей. Легенди, міфи, притчі, казки нарешті, анекдоти у метафоричній формі відбивають деякі загальні властивості людських груп. Стародавні філософи говорили про схожість колективної поведінки та мислення певних людських груп з поведінкою та мисленням деяких «узагальнених» особистостей.

Соціоніка, в принципі орієнтована на дослідження індивідуальних та соціальних характеристик людини та людських спільнот у взаємодії з навколишнім світом, виявилася досить ефективним інструментом у додатку до найважливішої складової соціуму – стабільних, невипадкових людських груп 2 . Феномен дивовижного збігу описів того чи іншого типу інформаційного метаболізму з описами етнічної ментальності (т. зв. «національних характерів», «особи», «духу», «характера» колективу тощо) наводять на думку, що ця ментальність має всі ознаки ТІМ психіки, а отже — модель. Верифікувавши модель, тобто переконавшись на відомих фактах, що модель достовірно відображає поведінку системи, якою є нація, можна на моделях аналізувати, досліджувати і прогнозувати національні процеси та міжнаціональні відносини.

При цьому вдається уникати тенденційного підходу до побудови відносин, заснованого не тільки на політичних, псевдорелігійних і псевдоісторичних традиціях, але і на впливі комунікативної моделі ІТІМ своєї нації, враховуючи особливості соціонічних відносин між ІТІМ двох національних утворень. Попередні дослідження з порівняння моделей націй, аналіз відносин між деякими з них показують, що моделі соціоніки дозволяють обґрунтувати і пояснити факти і процеси, які раніше не пояснювалися відомими етнологічними теоріями. Так, досліджуючи модель інтегрального типу інформаційного метаболізму (ІТІМ) соціетальної психіки нації, неважко виявити певну відповідність аспектної структури цієї моделі і мови нації. Звідси прямий висновок — чужа мова, нав'язувана нації, спотворює її менталітет.

Ідею аналогії юнгівських типів психіки людини та культури народу висунув у 1988 р. А. В. Букалов .

У 1994 р. на теоретичному семінарі з соціоніки В. Д. Єрмак представив доповідь «Про підхід до структури інтегрального психіки ТІМ з точки зору теорії управління». У доповіді запропоновано відповідність стратифікаційної 3 (пошарової) структури національних утворень (у тому числі держави та етносу) блокам моделі А як елементам системної структури «нація»:

  • Id  — шар «люди»;
  • Суперід  - шар "найкращі люди", "провідники народу";
  • Суперего  - шар «управлінці»;
  • Его  – шар «інтелігенція».

При цьому суперблок Вітал моделює «етнос» , суперблок Ментал  – «державу» , а вся модель А  – «націю» . У подальшій розробці системний аналіз взаємодії подібних груп із навколишнім світом дозволив узагальнити функціональну роль складових стратифікаційної структури для будь-яких невипадкових груп.



Мал. Структура моделі невипадкової групи.

Інформаційний потік впливу від зовнішнього світу (макросоціуму) "падає" на всю модель відразу, але модель включається у взаємодію починаючи з блоку активізації ( блок управління суперблоку життєдіяльності ).

  • «Актив групи»  - це неформальні лідери, прошарок провідних, авторитетних членів групи. Ухвалені ними рішення щодо «повсякденних», відомих, інформаційно забезпечених завдань реалізуються основним складом групи — «Виконавцями» .
  • Якщо завдання нове та прийняття рішення важко, відбувається т.з. «передача управління» блоку управління суперблоку творчості «Керівництво групи» . Цей блок — формальні лідери групи, використовуючи відомі норми, правила, досвід, традиції тощо макросоціуму, мають допомогти «Активу» прийняти рішення щодо нового завдання.
  • Якщо труднощі виникли на етапі виконання (наприклад, через відсутність технології, інструментарію тощо), «Виконавці» взаємодіють із інтелектуальним шаром групи — виконавчий блок суперблоку творчості «Інтелект» .

Досвід дослідження низки груп показує, що реальні групи функціонують саме так. При цьому кількісний склад групи не має значення — стратифікаційна структура зберігається як структура функціональна.

Література

  1. Ермак В. Д. К проблеме интегрального типа информационного метаболизма социетальной психики неслучайной группы // Соционика, ментология и психология личности. — 1998. — № 6.
  2. Ермак В. Д.Матасова Е. Н. К вопросу об интегральном ТИМ психики России // Соционика, ментология и психология личности. — 2000. — № 1.
  3. Ермак В. Д. Модели информационного метаболизма психики в исследовании социетальной психики неслучайных групп // Соционика, ментология и психология личности. — 2001. — № 4 — С. 42–48.
  4. Пятницкий В. В. Пилотажное исследование по методике определения интегральных типов // Соционика, ментология и психология личности. — 1997. — № 1.
  5. Таратухин С. А. Интегральный тип США // Социон. — 1997. — № 2.

1 Латинське societas  - спільність, спілка, товариство, компанія. Звідси - соцієтальна психіка  - психіка деяких спільностей; термін застосовується в соціології для позначення наявності системної властивості невипадкових спільностей, що взаємодіють із навколишнім світом.

2 Невипадкова група  - реальна соціальна структура, в якій люди або групи людей об'єднані спільною діяльністю задля досягнення єдиної або близьких заданих цілей ( В. Д. Єрмак ). У літературі зустрічаються й інші назви для невипадкових груп - цільові , цілеорієнтовані , цілеспрямовані та ін.

3 Стратифікація (лат. stratum  - шар) - розподіл чогось на шари; соціальна стратифікація (у соціології) - уявлення суспільної структури у вигляді шарів, що виділяються, наприклад, за функціональними або іншими ознаками (Словник іноземних слів).