Школа системной соционики

«Практика — критерий истины»

Основні властивості та керуючі емоції функцій ІМ

Внаслідок тривалого спостереження та фіксування в протоколах діагностики реакцій функцій інформаційного метаболізму було зібрано матеріал, що дозволяє сформулювати основні характеристики функцій. Властивості функцій було поділено на дві складові: сутісну та енергетичну. Сутісна складова – це опис тих особливостей роботи функції, які відрізняють її від інших функцій та є її розпізнавальними маркерами. Дані особливості функціонування безпосередньо випливають із параметрів кожної функції. Енергетична складова – це керуючі емоції, які супроводжують інформаційний метаболізм функції. Енергетичні реакції сприймаються нами як емоції, що виникають у момент обробки інформації. Енергетична складова може спостерігатися під час діагностики, але може протікати непомітно в психіці типованого. Неспостережені зовні керуючі емоції були відстежені нами у процесі самоспостережень. Також сліди управляючих емоцій можна спостерігати у промові типованого. Керуючі емоції є обов'язковою складовою будь-якої інформаційної обробки. При природному функціонуванні психіки людина неспроможна змінити свої керуючі емоції (вона може лише намагатися їх приховати від себе та інших), тому ці сигнали психіки можуть бути досить надійним індикатором функції.

Реакції функцій, що спостерігаються, є сукупністю всіх реакцій залежно від позиції моделі. Наприклад, у ф.6 ми можемо спостерігати реакції маловимірності, нормативності, Суперіду, Віталу та обмежень знака (якщо функція має знак плюс). Відповідно, набір реакцій показує нам місце функції моделі. Даний підхід покладено в основу методики діагностики ТІМу в школі системної соціоніки.

Маловимірні функції

Основні маркери:

невпевненість
негнучкість
болючість
зацикленість
псіхологична позиція  - низька

Сутісна складова

Енергетична складова

Одновимерність (ф.4, 5)

Опора на попередній досвід при спробі усвідомити, оцінити і зрозуміти новий досвід, при прийнятті нового рішення.
Застрягання.
Повторення щоразу схожих реакцій, оцінок, рішень.
Використання засобів мови, які допомагають людині відокремити своє сприйняття, позначити її індивідуальність.
Неможливість «прирівнятись» до якоїсь фіксованої норми, шаблону, правила.
Накопичення помилок внаслідок неадекватних (що не відповідають очікуванням соціуму) рішень та вчинків.
Прагнення "відрізати" частину інформації про світ, "відвернутися", часто пам'ять просто "стирає сліди" невдач.
Навіюваність. Відсутність критичності щодо оцінки інформації.
Неадекватна самооцінка.
Дезорієнтація.
Керованість.

Нормативність (ф.3, 6)

Обов’язковість.
Правильність.
Конформізм – прагнення відповідати вимогам соціуму.
Конвенціоналізм – тенденція дотримуватися загальних домовленостей.
Опора на:
– прислів'я, приказки, ідіоми, які відбивають загальні стійкі уявлення;
–  нормативні акти, правила, закони;
–  довідкову літературу;
–  одноманітне навчання;
– авторитетні джерела інформації, яким можна довіряти;
–  набір забобонів, звичаїв.

Загальні ознаки маловимірності  (ф.3,4,5,6)

Невпевненість у тому, що каже, у своєму розумінні (маркерами можуть бути слова: мені здається, начебто, не знаю, не розумію, не дуже добре розуміюся і т.д.)
Невпевнена самооцінка щодо аспекту.
Небажання говорити на певну тему. Уникнення відповіді на запитання.
Мало градацій. Сприйняття інформації без відтінків, нюансів, як чорно/біле, так/ні, правильно/не правильно наявність крайнощів.
Присутність елемента фатальності, неминучості, яка походить від суб'єктивності сприйняття.
Не може навести приклади.

 

Енерговитратність.
Невпевненість.
Розпач.
Страх.
Сором.
Почуття приниженості.
Відчуття безсилля.
Відчуття психологічного болю.
Душевні муки.
Паніка.
Почуття нікчемності.
Почуття провини.
Почуття образи.
Жалість до себе.
Бажання виправдатися.
Страждання.
Бридкість.
Побоювання неналежно виглядати в очах інших.
Болючість очікування повторення невдалого довіду.
Розгубленість в оцінці нових ситуацій.
Гарячковість думки та дій.
Квапливість в обробці неприємної інформації.
Звуження психічного простору.
«Коливання картинки», як каламут, тремтіння.
"Все всередині перевертається".
"Усередині щось стискається".
Схлопування.
"Підвисання".
Розгубленість.
Ступор.
Стан, ніби вперся у стіну.
Відчуття тяжкості.
Відчуття внутрішнього бар'єру.
Уникнення: не хочу цього чути/знати/бачити/відчувати тощо.
Прагнення втекти.
Обурення.
Заперечення.
Роздратування.

 

Суперід (ф.5, 6)


Основні маркери:

поведінка «дитини»
неосвідома привабливість інформації
псіхологична позиція  - низька

Сутісна складова

Енергетична складова

Направленность: притягивание

Сугестія.
Вихваляння.
Бравада (неадекватна самовпевненість).
Очікування похвали.
Очікування позитивної оцінки.
Прагнення продемонструвати свою компетентність.

 

 

Позитивні реакції при отриманні очікуваного:

Насолода.
Підйом.
Наснага.
Легко.
Весело.
Радісно.
"Це моє!"
Втягування.
Дуже хочу це чути/знати/бачити/відчувати тощо.
Захоплення.
Інтерес.
Цікавість.
Надія.
Очікування.
Бажання.
Нетерплячість.
«Распірає, не можу стримуватись»
"В мене виходить!"

Негативні реакції за відсутності бажаного.

Біль від недосягнення.
Прагнення утримати отримане.
Страх втрати бажаного.

Також див. «Маловимірні функції».

 

Багатовимірні функції


Основні маркери:

впевненість
спокій
легкість (відсутність напруги, енерговитратності)
гнучкість
психологічна позиція  - на рівних та вище 

Сутісна складова

Енергетична складова

Ситуативність - тривимірність (ф. 2, 7)

Уникнення негнучкої «правильності» нормативних функцій.
Вихід за рамки нормативності та облік конкретної ситуації.
Наявність градацій, відтінків, нюансів між фіксованими полюсами норм.
Гнучкість та пристосовність до кожної нової ситуації (ф. 2).
Впевненість у своїх рішеннях, у власній самооцінці.
Немає жорсткої залежності від оцінки оточуючих.
Творчість, заснована на володінні нормами та здатністю відійти від них, переосмислити з урахуванням ситуації (ф. 2)

Чотиривимірність (ф.1,8)

Усі ознаки ситуативності (див. ситуативність)
Динамічність сприйняття
Врахування тимчасових змін
Точка оцінки – даний момент часу

Позитивна:

Повага
Самоповага
Схвалення
Гордість
Впевненість в собі
Насолода
Підйом
Наснага
Насолода
Легко
Весело
Радісно
Інтерес
Цікавість
Очікування
Бажання
Передчуття
Врівноваженість
Підприємливість
Жвавість
Цілеспрямованість
Енергійність
Незалежність
Грунтовність
Сила
Стійкість
Безпека
Цілісність
Почуття самодостатності

Негативна: (Якщо вона виходить із почуття впевненості, почуття власної переваги)

Гнів
Роздратування
Лють
Злість
Буркотливе невдоволення
Снобізм
Зневага
Обурення
Огида
Гордість
Гординя
Відчуття винятковості
Пихатість
Перевага

 

Ід (ф.7, 8)

Психологічна позиція  - на рівних та вище

Сутісна складова

Енергетична складова
Стійкість (важко змінити) автоматичних програм реагування (ф.7)
Пристосованість програм до різних ситуацій для індивідуальної життєдіяльності
Миттєве реагування за відповідної життєвої необхідності
Байдужість
Пофігізм
Наплювальництво
І так все зрозуміло
Роздратування при вимушеному роздумі
Уявна розгубленість при формуванні думки

 

Ментал
 

Основні маркери:

соціальна спрямованість
присутність уваги
обдуманність

Сутісна складова

Енергетична складова
Усвідомлені (продумані) реакції: спостереження, відзначення, зауваження нового, міркування, роздуми.
Задаватися питанням у процесі міркувань.
Використання у мови фраз: відзначаю, помічаю, спостерігаю, бачу відразу, впадає у вічі.
Опора та посилання на соціум.
Говорить не тільки про себе і від свого обличчя, але про особистості, людей взагалі, від імені багатьох, вживає займенник «ми» замість «я».
Творчість є результатом обмірковування, роздумів, переосмислення.
Добре зберігається у пам'яті (Его).

Відповідно до розмірності функції

 

Вітал
 

Основні маркери:

автоматизм
індивідуальна спрямованість
відсутність уваги

Сутісна складова

Енергетична складова
Спонтанність, неконтрольованість, автоматизм реакцій.
Відзначається звичайність, повторюваність, звичність.
Відсутність бажання думати, міркувати.
При необхідності обмірковування – переведення до функцій Его.
Утруднена вербалізація.
Характерне «згадування» того, що було (немає роздумів, міркувань у процесі спілкування).
Знижена концентрація уваги.
Можливість усвідомлення постфактум.
Індивідуальна вибірковість інформації (для себе). Думка соціуму може не цікавити.
Відокремлення свого індивідуального розуміння та оцінки, використання фраз «як по мене», «для мене», «це тільки моя думка» тощо.
Схильність до суб'єктивності погляду, використання фраз «у кожного по-своєму (своє)», «це суб'єктивно» тощо.
Відмова від публічності.
Відчуття виштовхування
Стан пробивання крізь щось щільне та в'язке
Психічне заколисування (думки "розповзаються")
Важко зосередитись

 

Додатково див. керуючі емоції Іда та Суперіда

 

Знаки функцій
 

Основні маркери:

якість – позитив/негатив
масштаб – глобальність/локальність
спрямованість – завні/всередину

Сутісна складова

Енергетична складова

Знак «мінус»

Функція орієнтується:
за якістю — у зоні позитиву та негативу,
за масштабом — у глобальності, загальному плані,
за спрямованістю - здійснює спрямованість зовні.

 
Відповідно до розмірності та тальності функції
Роздратування при необхідності деталізації, уникнення цього.

Знак «плюс»

Функція орієнтується:
за якістю - в зоні позитиву,
за масштабом — у локальній зоні, у конкретиці, деталізації,
за спрямованістю - здійснює спрямованість всередину.
 
Обмеження, звуження зони компетентності.
Відрізання всього, що не входить у зону компетентності.
Відсутність орієнтації у сфері негативу.
Уникнення негативної зони.
Вибір лише позитивної (за якістю) області.
Конкретизація, заглиблення у деталі.
Часто починає відповідь з прикладів, відсутність узагальнення.

При попаданні в зону некомпетенції (зону мінуса) відчуваються болючі енергетичні реакції, як у маловимірних функцій.

Егліт І.М., Тумольска В.О., Абрамов С.Д
(переклад Егліт І.М.) 

Статтю опубліковано в журналі СМіПО №5, 2012