Особливості віддаленої діагностики
Як і в разі інших способів типування, при віддаленому типуванні завданням типувальника є зіставлення способу обробки інформації того, кого типують, одній із 16 моделей обробки інформації.
У загальному випадку, всю інформацію, що надходить від типованого, можна розділити на:
1. Візуально-аудіальну
Сенсорна
- про статуру (щільна, сухощава, безформна тощо);
- про особливості руху і розташування в просторі (плавність, різкість, смикання, незграбність, пружність, гармонійність, незручність, зайняття простору тощо);
- жести (плавні/різкі рухи, кострубаті, відточені, чіткі, граціозні тощо).
Эмоційна
- інтонації (різкі, грубі, ніжні, упевнені/невпевнені, такі, що тиснуть, хитрі, уривчасті, плавні, придихання, щирість/нещирість, самовдоволення, вихваляння тощо);
- різноманітність емоцій;
- уміння керувати емоціями;
- міміка;
- особливості погляду;
- вираження стосунків за допомогою емоційних засобів.
Аудіальна
-
паузи в мовленні;темп мовлення;
- напористість у мовленні.
2. Вербальну
- сенс мовлення.
При віддаленому типуванні типувальник позбавлений всієї візуально-аудіальної інформації, йому доступна тільки мовленнєва інформація, частіше у вигляді тексту або письмових відповідей на запитання. Таким чином, віддалене типування має такі особливості:
- Типувальник не отримує невербальної інформації про того, кого типують, оскільки немає візуального контакту, внаслідок чого інформативні зовнішні ознаки того, кого типують, йому недоступні.
- Текстовий (вербальний) спосіб передавання інформації в умовах відсутності візуального контакту ускладнює використання емоційної інформації (усмішка, міміка, жести тощо), що лише частково компенсується такими засобами, як смайлики.
- Час на формулювання відповіді визначається типованим, що часто порушує ритміку спілкування - важливий елемент комунікації.
- За віддаленого типування, за бажання, легше фальсифікувати відповіді - відсутність візуального контакту, інтонаційних і частотних характеристик мови ускладнює виявлення випадків навмисного спотворення інформації типіруємим.
- Відомо, що є люди, які по-різному сприймають текст (візуальну інформацію) і сприйняття на слух (аудіальну інформацію), що ускладнює типування аудіалів під час віддаленого типування.
- Відсутність невербальної інформації може навіть знижувати помилки типування. Це пов'язано з тим, що часто невербальна інформація непомітно впливає на сприйняття інформації, і навіть превалює над аналітичним підходом.
- Типувальник має більше можливості та часу для аналізу тексту, чого немає при типуванні методом безпосереднього інтерв'ю.
- При віддаленому типуванні легше підтримувати більш-менш далеку психологічну дистанцію для більш відстороненого аналізу.
У Школі системної соціоніки (Київ) було розроблено методику віддаленого типування. Цю методику розробляли для умов типування, в яких типувальник отримує тільки мовну інформацію від того, кого типують (відповіді на запитання). Цю методику (або її елементи) також можна використовувати під час визначення ТИМу психіки за текстами і в будь-якому типуванні, за якого типувальник отримує вербальну інформацію.
Суттю цієї методики є виявлення в мовленні (тексті) індикаторів роботи функцій моделі А.